Написати власне закінчення до твору "Катерини" Т. Шевченка.

Ходив кобзар із дитиною. Хто бублик дасть, хто гроші. Гірке життя, та ще гірше - залишити дитину напризволяще. 

   Зовсім старий став кобзар, а Іванко підростав і допомагав названому батькові клунки носити. Кобзар передавав свої знання і вміння допитливому і здібному хлопчині, який із задоволенням переймав науку.

   Не самотньо було кобзареві. Полюбив він Іванка, як рідного. З ледве помітною посмішкою засинав він під тихий спів хлопчини і гру на кобзі. 

   З часом прийшла пора розлучатися - пішов старий до Бога. А хлопець достойно продовжив справу названого батька.

ничего прекрасней миранет на свете у людей! а в лицеи нашем- сила! с ним становимся мудрей!

завтра напишу больше

нельзя быть злым человеком. у него никогда не бывает друзей. всегда надо и того, кого обижают. тогда хорошие друзья будут с тобой

рядом. в трудную минуту они и тебя. вот и говорят: «ты –

и тебя ».