Нора, героїня драми Г. Ібсена «Ляльковий дім», позичила гроші, щоб А)мати привабливий вигляд, красивий одяг

Б)дати дітям гарну освіту

В)урятувати батька

Г)урятувати чоловіка

ответ: г

Объяснение:

Для того щоб вилікувати свого чоловіка в Італії .Тому що з за довгої праці він почав хворіти .

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

бобчинский и добчинский оба низенькие коротенькие любопытные   чрезвычайно похожи друг на друга оба с небольшими брюшками; оба говорят скороговоркою и чрезвычайно много жестами и руками. добчинский немножко выше и сурьёзнее бобчинского, но бобчинский развязнее и живее.оба петра ивановичи бобчинский и добчинский — не чиновники, они помещики, им есть на что жить, они не служат за жалованье и в силу этого, казалось бы, не зависят от градоначальника, он им не указ. на самом деле и они неразрывно связаны со всем происходящим в их провинциальном уездном городе. и подлаживаясь под всеобщее единение с чиновниками городка — мол, и они здесь не последние люди, тоже несут взятки хлестакову. за что они-то несут, зачем и им подкупать ревизора? возможно, что они и сами не ответят: просто так, чтобы быть со всеми, не отстать от других, не оказаться не у дел. в интерпретации гоголя эти образы нелепы и , они хотят что-то значить в общественном смысле, но обречены попадать впросак, они смешны и трагичны — в структуру чиновнической епархии не входят, вот и пытаются доказать свое участие в жизни города; не появись они сами — о них никто и не вспомнит, оттого и суетятся.