«Шкода, що зі мною нема хлопця» (Е. Хемінгуей «Старий і море»). «Ангел і до хлопчика ставився так само байдуже, як і до інших смертних, але покірливо, мов дворняга, терпів усі його примхи та витівки» (Г. Гарсіа Маркес «Стариган з крилами»). Поміркуйте, чи однаковий символічний сенс мають образи хлопчиків у творах Е. Хемінгуея ти Г. Гарсіа Маркеса.

Існує англійська мудрість: «Є тільки дві речі, які ми можемо дати нашим дітям. Перша – крила. Друга – коріння». Поясніть її значення. Як ви гадаєте, Пелайо і його дружина Елісенда зможуть дати своїй дитині «крила»? Аргументуйте свою відповідь.

Непонимаю

Объяснение:что?

Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса "Стариган із крилами"

Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? З одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин, чи ситуації, що не вкладаються у звичні рамки, а з іншого — хіба свідомі письменники-реалісти завжди дотримувалися лише фактів? Художнє слово тим і відрізняється від документу, що там завжди можна знайти певне узагальнення, реалістичні твори спокій-но можуть містити в собі символічний зміст, але є ще питання, що саме вважає реальністю митець. Для атеїста Бог — вигадка, для віруючого — частина дійсності. Крім того, не слід плутати реалізм зображуваного факту з реалізмом ідеї: вони часто-густо не співпадають. Стовідсотково символічні твори можуть напрочуд влучно відобразити реальні тенденції та сутність явищ, або навпаки: зовні реалістичні можуть виявитися відвертою брехнею.

"Я реаліст, — казав про себе Габріель Гарсіа Маркес, — бо вірю, що в Латинській Америці все можливе, все реальне... і вважаю, що завдання письменника полягає в тому, щоб домогтися відповідності між літературою та дійсністю". Хоча ці слова стосуються роману "Сто років самотності", вони є справедливими для усієї творчості цього письменника, стиль якого був названий "магічною літературою".

Реалізм Маркеса — у внутрішній правдивості. А от щодо фантастичного компонента... Краще розглянути це на конкретному прикладі.

Кожна віруюча людина впевнена в існуванні янголів. Принаймні теоретично. Чому б янголу не завітати на землю? У Біблії ми неодноразово чули про такі випадки. То фантастична ця історія, чи ні? Вже важко стверджувати однозначно. А те, що відбувається в оповіданні "Стариган із крилами" навколо цієї надзвичайної, але не такої вже фантастичної для віруючих події — цілком реальне.

Як сучасна людина реагуватиме на диво? Беззаперечно саме так, як це робили люди, що побачили цього старигана із крилами: хтось бачить лише видовище, таке саме, як жінка, що перетворилася на паука, хтось не вірить своїм очам, хоча ніби й не дивується і шукає відповідні пояснення, а в цілому диво виявляється чимось зайвим у буденному житті.

Подробнее - на -

Объяснение:

сочинение: "как мы получили новогоднюю скидку или "сходили за хлебом! ""  в новый год принято наряжать ёлку. но в этом году мы совсем закрутились в предновогодних хлопотах и не съездили на дачу за ёлкой. а когда спохватились – туда уже было не проехать по известной причине: в конце декабря в московской области прошёл ледяной дождь, потом неделю валил снег, так что по дорогам ходили «гуськом» по протоптанным тропкам, машины ездили по главным улицам, а проехать на дачу можно было только с бульдозером. решили в этом году обойтись без ёлки.  31 декабря в 6 часов вечера мы обнаружили, что остались на праздник без хлеба. поехали в магазин. по пути нас привлекла яркая витрина ёлочного магазина. решили зайти, «просто посмотреть». и так нам понравилась одна ёлка… (ну какой новый год без ёлки? – пушистая красавица, высота 2,4 м), что решили купить (настроение сразу поднялось до стоила ёлка несколько тысяч и ещё 520 рублей. даём продавцу деньги, она просит 20 рублей, которых у нас не оказалось. продавец начинает бегать по магазину, пытаться разменять деньги, чтобы дать нам сдачу. ни у кого нет (время 19 часов – все закрываются). продавец начинает пересчитывать деньги в кассе – сдачи нет! и тогда она со вздохом говорит: «ну ладно, 20 рублей – это вам новогодняя скидка! »  мы зашли в соседний магазин – купили мандарины, не забыли и про хлеб. нарядив ёлку и рассыпав под ней ящик мандаринов, мы почувствовали наступление праздника, как в детстве. а как только куранты пробили 12 раз, я нашла под ёлкой подарок. какой? не скажу. это мой секрет!   теперь мы решили всегда ходить за хлебом и делать покупки за несколько часов до наступления нового года. ведь можно получить «хорошую» скидку!