Н. айтұлы бәйтерек поэмасының көркемдік ерекшелігіне баға беріңіз. ​

в апреле

такие капели!

деревья зазеленели,

и звери,

довольные милой весной,

казалось,кричали:

"зиму долой! "-

весну встречая.

не календарный то есть праздник,

а тот,который всяк проказник честит и любит.

ручеёк плескал-плескал

и с корабликом играл.

веселился весь народ-скоро лето к нам придёт!

в этом стихотворении описывает плавный переход с ночи к

автор передает глубину ночи фразой "ночные тени, тени без конца", и резкий переход с ночи к рассвету передает волшебством "ряд волшебных изменений" на заре он делает усиление - восклицает заря,заря! в начале говорит о робком авторы говорят так когда описывают в данном случае - это любовь к природе, к её

нужно беречь тайны своих друзей,иначе можно навсегда потерять друга.

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.