Плюси і мінуси подвигів Дон Кіхота

1

Объяснение:

Мета мандрівок Дон Кіхота. «Поборювати всілякого роду кривди, наражатися на різні біди й небезпеки, щоб, перебувши їх і подолавши, окрити ймення своє безсмертною славою». Подорож не можна було відкладати, «бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода: скільки ще в ньому треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі впинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виконати» (розд. II, ч. І).) Збруя. «Поперед усього вичистив прапрадідну збрую, що вже бозна-відколи занедбана в кутку валялася і добре іржею та цвілизною взялася». «Вирізав з картону такий ніби начілок, примостив до шишака — от тобі і шолом зуповний. …рубонув раз і вдруге, то одним махом знівечив усе, над чим цілий тиждень морочився». Кінь. «Тоді огледів свою шкапу і, хоч вона в нього була …сама шкіра та кості, визнав, що ні Александрів Буцефал, ані Сідів Баб’єка його коневі не рівня… І назвав нарешті Росинантом, себто Перешкапою. Се ім’я здалось йому благородним і милозвучним, а до того ще й промовистим: бувши передніше шкапою, перетворився б то його кінь у найпершого румака на світі». Дама серця дівчина з сусіднього села, хороша на вроду, що він у неї був деякий час закоханий, хоч вона, здається, про те не знала і не дбала. Звали її Альдонса Лоренсо… Він назвав її Дульсінею Тобоською (бо родом була з Тобоса). Це ім’я здавалось йому доброзвучним, витворним і значливим, до пари тим, що він приклав уже собі й коневі своєму». Зброєносець — Санчо Панса (Панса — черево). «Був то чоловік добрий, хоча добра мав, сердега, не гурт, але, як то кажуть, без олії в голові… покинув жінку і дітей і став до сусіда свого за джуру». Дон Кіхот – це мрійник-ідеаліст: людина зі шляхетними намірами, котра не може втілити в реальне життя, бо не знає, як це зробити. В образі Дон Кіхота узагальнено характерні риси людської природи, які проявляються в різні часи, в різних країнах. Сервантес створив образ глибокого загальнолюдського змісту, що виходить ‘за межі своєї епохи.

баран-непомнящийбаран-непомнящий — герой сказки. стал видеть неясные, волновавшие его сны, заставлявшие подозревать, что "мир не оканчивается стенами хлева". овцы стали глумливо именовать его "умником" и "филозофом" и чуждаться его. баран захирел и умер. объясняя случившееся, овчар никита предположил, что покойный "вольного барана во сне видел".богатырьбогатырь — герой сказки, сын бабы-яги. отправленный ею на подвиги, вырвал с корнем один дуб, другой перешиб кулаком, а увидев третий, с дуплом, залез туда и уснул, устрашая окрестности храпом. слава его была велика. богатыря и боялись, и надеялись на то, что он во сне сил наберется. но проходили века, а он все спал, не приходя своей стране на , что бы с ней ни случилось. когда же при вражеском нашествии к нему подступились, чтобы выручил, то оказалось, что богатырь давно мертв и сгнил. его образ столь явно был нацелен против самодержавия, что сказка оставалась не напечатанной вплоть до 1917 г.

1) счастливые часов не ; 2) минуй нас пуще всех печалей и барский гнев, и барская любовь; 3) чтоб иметь детей, кому ума не доставало? ; 4) чины людьми , а люди могут обмануться; 5) подписано, так с плеч долой; 6) и дым отечества нам сладок и приятен; 7) блажен, кто верует, тепло ему на свете; 8) что за комиссия, создатель, быть взрослой дочери отцом; 9) дома новы, а предрассудки стары; 10) ах, злые языки страшнее пистолета; 11) все врут календари; 12) служить бы рад, прислуживаться тошно; 13) не надобно другого образца, когда в глазах пример отца; 14) а судьи кто? 15) к военным людям так и льнут, а потому, что патриотки; 16) шел в комнату, попал в другую; 17) ученье – вот чума, ученость – вот причина; 18) да хоть кого смутят вопросы быстрые и любопытный взгляд.

терпенья,мочи нет,досадно(фамусов)под суд,как пить дадут! (ф.)она мертва со страху(чацкий)я точно как во сне(софия)ах! злые языки страшнее пистолета(молчанов)и кто влюблён-на всё готов(лиза)