М. И Цветаевой "есть счастливцы и счастливицы" охарактеризуйте лирического героя стихотворения кто противопоставлен ему? Почему не могущих петь поэт называет строки, счастливцами и счастливцами​

это было бы забавно видеть девочку с неопрятно заплетенными волосами или разными чулками. наверное бы весь класс смеялся с неё.

но девочки в классе может быть бы ей с её косичками и чулками.

но это все невозможно потому что пеппи выдуманный персонаж.

 

пам’ять серця про грізну війну

 

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

сладко было сказываться

мне, прекрасная, с тобой;

грустно, грустно расставаться

грустно, будто бы с душой.

  — отчизна есть то, что ищет душа наша, что милее для нее всего. отчизна моя  — ты.  — батько! где ты! слышишь ли ты всё это? (остап)  — слышу! (тарас бульба)  — что, сынку, тебе твои ляхи?   — я тебя породил, я тебя и убью!   — а поворотись-ка, сынку! экой ты смешной какой!   — есть ещё порох в пороховницах? !   — нет уз святее товарищества!   — терпи, козак,  — атаман будешь!   — добре, сынку, добре!   — чёрт вас возьми, степи, как вы хороши!