Характеристика героїв з оповідання м. слабошпицького "брат знаменитого воротаря"

я думаю смерть поэта.

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

это письмо мальчику.лидии михайловне его было жаль.и она нашла способ хоть как то мальчику.

может  ты имела в в виду про кошку?

жила-была добрая волшебница. ее звали сесиль. она умела превращать злые существа в добрые. у нее была злая черная кошка, которую звали мелида. сесиль не знала, что она злая, потому что мелида становилась злой только ночью. когда сесиль спала, мелида превращалась в духа, а чтобы утром снова стать кошкой, ей нужно было найти любую обыкновенную черную кошку и убить ее. без этого она не могла вернуть себе кошачий облик.  летней ночью, когда сесиль крепко спала, мелида как всегда превратилась в духа и отправилась искать свою новую жертву. она искала всю ночь, но так и не нашла.  когда наступило утро, дух мелиды сел на яблоню, которая росла во дворе. но, сделав это, он сильно ошибся.  дело в том, что брат сесиль джек, который славился неимоверной силой, каждое утро собирал яблоки именно с этой яблони. на это утро джек пришел, как обычно, и стал трясти яблоню. как только мелида не старалась удержаться в ветвях, но все равно свалилась.  джек накрыл ее, словно бабочку, носовым платком, положил в карман и отнес к сесиль. сесиль стала расспрашивать духа кто он, откуда и что делал на ее дереве? дух понял, что сесиль не собирается делать ничего плохого, и рассказал, что он на самом деле заколдованная кошка мелида.  сесиль стало жалко мелиду и всех других кошек, которых ее духу приходилось убивать по ночам. поэтому она превратила духа снова в кошку.  теперь уже навсегда.