одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.
p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше
Ответ дал: Гость
я считаю, что у счастья не бывает завтра. счастье - оно и звучит как "сейчастье". счастье - это то, что можно измерить только в секундах. счастья в будущем не бывает. оно есть только сейчас и больше никогда. его нельзя спланировать, отложить или скопить. его можно только чувствовать.
Ответ дал: Гость
а можно узнать.. что за роман?
Ответ дал: Гость
конь с розовой гривой.санька.
санька-деревенский мальчишка,у него есть сестренка танька и старший брат.между передними зубами у него была большая дырка,и ему завидовали. санька хитрый, поддразнивает главного героя: «бабушки петровны испугался! эх ты! » узнав о прянике, санька быстро находит нужные слова и ловит героя на удочку: «скажи уж лучше — боишься ее, и еще жадный! » санька такой не из-за характера,а из-за своих родителей.
Другие вопросы по: Литература
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Які народні уявні втілення в про робін гуда? 7клас зарубіжна література...
Популярные вопросы