50
1)а. к толстой ,,василий шибанов"
2)н. с лесков ,,левша"
3)а. п чехов ,,толстый и тонкий" и ,,хамелеон"
4)л. кэрралл ,,алиса в стране чудес" и ,,алиса в зазеркалье"
5)л. н. толстой ,,детство"
6)м. горький ,,детство"
7)а. и. ,,чудесный доктор"
8)м. м. пришвин ,,кладовая солнца"
9) в. г. распутин ,,уроки французского"
10)джон лондон ,,сквзание о кише"
11)а. де сент-экзюпери ,,маленький принц"
12)н. в. гоголь ,,вий"
13)в. м. шукшин ,,живёт такой человек"

мне нужен только читательский дневник (без даты) заранее ​

это 4 часть.

на полдни [на полдни — на юг, на восход — на восток, на закат — на запад] за сарай лощина, табун ходит, и аул другой в низочке виден. от аула другая гора, еще круче; а за той горой еще гора. промеж гор лес синеется, а там еще горы — все выше и выше поднимаются. а выше всех белые, как сахар, горы стоят под снегом. и одна снеговая гора выше других шапкой стоит. на восход и на закат все такие же горы, кое-где аулы дымятся в ущельях. «ну, — думает, — это все ихняя сторона».          стал смотреть в сторону: под ногами речка, аул свой, садики кругом. на речке — как куклы маленькие, видно — бабы сидят, полоскают. за аулом пониже гора и через нее еще две горы, по ним лес; а промеж двух гор синеется ровное место, и на ровном месте далеко-далеко точно дым стелется. стал жилин вспоминать, когда он в крепости дома жил, где солнце всходило и где заходило.

сказка о псе и котенке

жил-был пес. это был уже старый и мудрый пес. его хозяин тоже был старым и мудрым дедушкой. дедушка жил в большом доме с садом. все бы хорошо, только старику иногда было скучно и одиноко, и пес это знал.

решил пес развеселить своего хозяина. когда хозяин выпустил пса погулять, тот пошел бродить по улицам, думая, чем бы развлечь старика. и вдруг он увидел, как под кустом играли котята. они прыгали друг на друга, играли в догонялки и ловили свои хвостики. пес посмотрел на них и развеселился. "то, что надо! " - решил он.

пес подошел к котятам, и они разбежались в испуге. все, кроме одного. маленький рыжий котенок храбро подошел к псу, поздоровался и спросил: "зачем вы пугаете моих братиков и сестричек? " "я вовсе не хотел их напугать", - стал оправдываться пес. "я смотрел, как вы весело играете и хочу пригласить одного из вас жить в нашем доме, чтобы моему хозяину стало веселее. с разрешения вашей мамы, разумеется".

рыжий котенок позвал свою маму-кошку, и они долго о разговаривали с псом. домой пес пришел не один: с ним был тот самый рыжий котенок. дедушка удивился и обрадовался. с тех пор они жили втроем, и дедушка больше не скучал. рыжий котенок оказался таким веселым, что с ним не соскучишься.

У«п'ятнадцятирічний капітана» жюль верн воскрешає страшні картини колоніального розбою ійських і португальських завойовників африки, фізичного винищення негритянських племен білими «цивілізаторами», що несуть за собою в завойовані області смерть і рабство.  найяскравіші сторінки цього роману присвячені викриттю работоргівлі.обурення жюля верна безмежно.  він досягає публіцистичного пафосу,«работоргівля!   всі знають, що означає це страшне слово, якому не повинно бути місця в людській мові ».  «невже работоргівля в африці припиниться лише тоді, коли буде знищена вся чорна раса?   невже африканським неграм уготована та сама доля, яка спіткала австралійських тубільців? але ринки іспанських і португальських колоній закриються коли-небудь, їх більше не буде, - цивілізовані народи не можуть більше допускати работоргівлю! »зловісні фігури жорстоких негідників-работорговців-португальців негору і коїмбра, американця гарріса, араба нбн-хаміса, віроломного негра аль-веца - аж ніяк не є плодом авторської фантазії.  відомо, наприклад, що работорговець алвіш існував насправді.  відомості про егом нелюд, який продавав в рабство своїх же соплеменлі-ков, жюль верн почерпнув, як він сам зазначає, з книги ійського мандрівника камерона «через африку».  незважаючи на офіційну заборону работоргівлі.  її продовжували вести при потуранні, а іноді і прямому сприянні колоніальної адміністрації.  «ганебна торгівля людьми, - пише автор, - довгий час з великою вигодою проводилася європейськими країнами, які володіли колоніями за океаном.  минуло вже багато років після заборони работоргівлі.  однак вона все ще ведеться і то в великих розмірах, - головним чином в центральній африці ».«п'ятнадцятирічний капітан» з'явився в 1878 році, в період запеклого суперництва і боротьби європейських держав за панування в африці.  наскільки актуальні були ці описи спустошливих колоніальних воєн, можна судити вже з того факту, що через кілька років після опублікування «п'ятнадцятирічний капітан» розділ африки був остаточно завершений і корінне населення виявилося поневоленим на всій території величезного материка.минуло понад двадцять років, і жюл' верн проклав ще один маршрут в нетрі екваторіальної африки («село в повітрі»).  політична карта «чорного материка» нагадувала клаптикову ковдру, на якому різко виділялися навіть не клапті, а великі клини двох кольорів: французькі та ійські володіння.  в цей же час вийшов на світову арену і почав вимагати своєї частки американський капіталізм.  не задовольняючись захопленими островами в басейні тихого океану, 8 американські фінансисти і генерали намагалися поширити сферу дій і на інші частини світу.«не сьогодні-завтра федеральний уряд побажає отримати свою частку африканського пирога, - говорить один-з героїв« села в повітрі ».  - є конго французьке, потім бельгійське, німецьке, не кажучи вже про незалежне конго, яке, втім, тільки того і чекає, як би розлучитися зі своєю незалежністю!   ..  ні, як хочете, а штати могли б викроїти собі тут прекрасну колонію! »рішуче виступаючи проти расового гніту і работоргівлі, жюль верн неодноразово зачіпає і питання про становище негрів в америці.  один з епізодів громадянської війни в сша, що закінчилася перемогою північних штатів і скасуванням рабства негрів, послужив темою для згадуваного вже роману «північ проти півдня».але письменник добре знав, що юридична скасування рабства не принесла неграм дійсного звільнення.  у романі «школа робінзонів» (1882) він повідомляє, яким жорстоким утискам піддавалися в сша і після громадянської війни не тільки негри, але й інші національні меншини, особливо китайці, майже задарма продавали свою працю підприємцям.«всупереч американської конституції і пишним гаслам свободи, - пише жюль верн, - китайців підпорядкували особливими законами, що належать до їх імміграції; ці закони не давали їм права робитися громадянами країни з побоювання, щоб вони не отримали голоси в конгресі.  взагалі ж до них ставилися дуже погано, як до індіанців і негрів, і називали їх не інакше як зачумленим ».американські підприємці експлуатували іммігрантське населення китаю.  ійська буржуазія підривала економіку китаю і і його зсередини.  одним з головних знарядді колоніальної політики в країнах азії був опіум.  цей отруйний наркотик приносив ійцям нечувані бариші.  з гірким сарказмом жюль верн розповідає, як лицемірні «благодійники» використовували згубне зілля для зміцнення своїх позицій в китаї («навколо світу в вісімдесят днів», «переживання одного китайця в китаї»),жюль верн висміює при кожному зручному випадку великодержавний гонор британських мілітаристів, але, мабуть, ніде це не зроблено так дотепно і уїдливо, як у фантастичному романі «гектор серва-дак», де вперті британські офіцери, не побажали приєднатися до різноплемінної трудової колонії гектора сервадака  , назавжди несуться в світовий простір на відділі шматку сфероїда.поневолення «кольорових» народів «білими» колонізаторами-така найважливіша соціальна тема «незвичайних подорожей» -.  ця тема звучить у багатьох романах жюля верна на всьому протязі його творчості, безперервно збагачуючись новими приголомшливими фактами.сполучені штати америки з їх багатими природними ресурсами і працьовитим енергійним народом'представлялісь жюлю верну країною необмежених можливостей і великих перспектив.  письменник завжди захоплювався промислової ініціативою і завзяттям американців, їх успіхами в області індустріалізації, науково-технічним прогресом молодої республіки.американцями є позитивні герої таких романів, як «із землі на місяць», «таємничий острів», «п'ятнадцятирічний капітан», «місіс бренікен» та інші.  більшість позитивних героїв-американців-учасники аболіціоністського руху і війни проти рабства негрів.