Сочинение по стихотворению: опять война, опять блокада, — а может, нам о них забыть? я слышу иногда: «не надо, не надо раны бередить. ведь это правда, что устали мы от рассказов о войне. и о блокаде пролистали стихов достаточно вполне.» и может показаться: пра́вы и убедительны слова. но даже если это правда, такая правда — не права́! чтоб снова на земной планете не повторилось той зимы, нам нужно, чтобы наши дети об этом помнили, как мы! я не напрасно безпокоюсь, чтоб не забылась та война: ведь эта память — наша совесть. она, как сила, нам нужна… 20

війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.

на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям. 

у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!

у спицина при себе была большая сумма денег, он носил их в кожанной сумке на груди, и он боялся быть ограбленным, поэтому он напросился к отважному французу. ночью помещик чувствует, как кто-то пытается забрать у него деньги,  спрятанные в  мешке на  груди.открыв глаза,  он  видит,  что над ним стоит дефорж с  пистолетом.  учитель сообщает антону пафнутьичу,  что он  дубровский.

1. три сына.

2. первых две ночи.

3. дозор младшего брата.

4. кобылица

5. подарки от кобылицы.

7.продажа двух коней.

6. конек-горбунок.

а дальше сама.