Можем ли мы прожить без музыки? " (120-150 слов)​

музика — вид мистецтва, що відбиває дійсність і впливає на людину за осмислених і особливим образом організованих звукових послідовностей, що в основному з тонів.

музика — специфічний різновид звукової діяльності людей. з іншими рі (мова, інструментально-звукова сигналізація і т.д.) її поєднує здатність виражати думки, емоції і вольові процеси людини в чутній формі і служити засобом спілкування людей і іння їх поводженням. разом з тим вона істотно відрізняється від всіх інших різновидів звукової діяльності людей. зберігаючи деяку подобу звуків реального життя, музичне звучання принципово відрізняються від них строгою висотною і часовою (ритмічною) організованістю. ці звучання входять в історично сформовані системи, основу яких тони. у кожному музичному творі тони утворюють свою систему вертикальних з’єднань і горизонтальних послідовностей — його форму.музиці можна дати різні визначення залежно від того, що брати за основу. ось що таке музика, визначення в науковому стилі: вид мистецтва, в якому художні образи за особливої ? ? організації звуків і тиші. це визначення може варіюватися, але в основі музики завжди буде звук. музику також називають мовою звуків.на мою думку без музики не можна прожити ! музика - це натхнення)

эта встреча заставляет петра понять всю глубину своего несчастья. он словно становится другим, таким же озлобленным, как егорий. в своем убеждении, что все слепорожденные злы, петр мучает близких. он просит объяснить непостижимую для него разницу в цветах. петр болезненно реагирует на прикосновение солнечных лучей к его лицу. он даже завидует нищим слепцам, которых лишения заставляют на время забыть о слепоте. дядя максим с петром идут к n-ской чудотворной иконе. неподалеку просят милостыню слепцы. дядя предлагает петру изведать долю нищих. петр хочет скорее уйти, чтобы не слышать песни слепцов. но дядя максим заставляет его подать каждому мылостыню. петр тяжело заболевает.

лермонтов точными,ясными,прозрачными словамии простыми стихами сказао о родине и своей любви к ней.в стихотворении "родина" лермонтов назвал свою любовь к отчизне "странной".в нём ничто не вызывает волнений: ни мир, не нарушаемый войнами, ни "заветные преданья",ни нынешняя "слава", достигнутая кровополитными сражениями. поэт любит природу родины, широту и безбрежность, любит современную ему деревню, потому что именно в ней найболее полно и глубоко сохранилась любезная его сердцу патриархальность.он любит деревню,потому что в ней живо согласие людей с природой, между собой, внутри себя и с богом.