Сопоставьте поведение мальчика с поведением гоголевских чиновников в департаменте по отношению к акакию акакиевичу. как можно охароктеризовать такое отношение к человеку. сравните переживания чиновника совершением николеньки.

з самого раннього дитинства нас вчили шанувати старих людей,батьків. адже вони дали нам життя,ростили нас,виховували. діти завжди беруть приклад зі своїх батьків..я вважаю,як ми будемо ставитися до представників старшого покоління, так і наші діти будуть ставитися  до нас. тож своє спокійне життя у старості людина забезпечує ще замолоду. тому шанувати батьків-святий обов`язок кожного.

1.„дзеркало та скалки”.

2.„хлопчик і дівчинка”

3.  ” садок жінки яка знала чари “.

4.« принц і принцеса

5.„маленька розбійниця”.

6.лапландка і фінка”

7 „у замку снігової королеви”.

при в тором посещении марьино он заражается при вкрытии больного тифом..он и его отец понимают ,что смерть близка..спустя время он не втает с кровати и начинает бредить..он просит послать   за одинцовой..позже она приезжает и пр встрече он представлен нам уже с др стороны(он уже не нигилист),его речь поэтична,он считает ,что он не нужен россии ..на следующее утро он умирает

а и еще забыл именно в последних главах проявляется его большая любовь к родителям: )

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!