Як выяу́ляецца у́ вершы любоу́ и спадзяванни бацьки, што сын зойме вартае месца жыцци, годна працчгне ягоную справу? ​

сладко было сказываться

мне, прекрасная, с тобой;

грустно, грустно расставаться

грустно, будто бы с душой.

в тёмном небе бродят тучи,

а в воде видна луна.

дует ветерок летучий,

а вода слегка мутна.

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

платонов говорит о царице   цыетов-розе