Водгук на верш "часцей, часцей прыпамінай"

гоголь грустит наверное из-за глупости героев, хотя это нельзя назвать грустью, в комедии просматривается довольно интересный и смешной сюжет, так как над героями хорошо посмеялся какой-то самозванец, вообще со стороны читателя я бы не назвала это грустью, но со стороны героя это даже не груть, а страх наверное и ужас, они испугались, что их так развёл и обдурил какой-то взяточник, который представился

чистая совесть-это кода человек не имеет повода стыдится чего либо .

зажиточный человек-это богатый человек который живет в свое удовольствие не беспокоясь ниочем .

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.