Варіант іі початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 , усього — 6 ів) 1. строфа, яку винайшов о. с. пушкін, називається: а) гомерівською; б) байронівською; в) онєгінською; г) спенсеровою. 2. євгеній онєгін опинився в селі, тому що: а) отримав його у спадщину; б) хотів саме там захистити свою честь на дуелі; в) його вмовив приїхати туди ленський; г) прагнув познайомитися з тетяною ларіною. 3. тетяна відмовила онєгіну (хоча ще мала до нього почуття) через те, що: а) не вірила йому; б) палко кохала свого чоловіка-генерала; в) була відданою обов'язку дружини; г) боялася скомпрометувати дітей. 4. чий це портрет? печальна, дика, мовчазлива, неначе сарна полохлива, вона росла в сім'ї своїй, немовби зовсім у чужій. вона горнутися не вміла, як інші діти, до батьків. а) тетяни; б) ольги; в) анни керн; г) матері тетяни й ольги. 5. рядки кого ж бо? на час, годину — дарма, кохання ж навік — чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема: і радість, і мука, і все це мінливе! — з вірша м. ю. лермонтова: а) «сосна»; б) «і нудно, і »; в) «на дорогу йду я в самотині»; г) «парус». 6. печорін утрутився в життя контрабандистів тому, що: а) це було його професійним обов'язком; б) він був палким прихильником законності; в) з нудьги та цікавості; г) це загрожувало життю місцевих мешканців. достатній рівень (3 ) 7. визначте ознаки байронізму у творах о. с. пушкіна та м. ю. лермонтова. високий рівень (3 ) 8. виконайте одне із завдань (за вибором): а) напишіть есе на основі вражень від лірики м. лермонтова; б) порівняйте образи онєгіна та печоріна.

1 в   2 а 3 а 4 а 5 в 6 г

7.типологічна зближеність героїв поем байрона і пушкіна зумовлена особливостями епохи романтизму у світовій літературі. виявилася вона у притаманних обом героям характерних для того часу настроях і формах протесту. істотна відмінність персонажів зумовлена зрушеннями в поетиці романтизму, які відбулися протягом майже десятиліття. у 20ті роки пушкін не міг не відчути нових тенденцій літературного розвитку.

8 а)тема самотньої людини спонукає обдумати особистості генія, суть його творчості. рання смерть матері, розлука ж із батьком, що йому забороняли бачити, - такі перші гіркі враження дитинства поета. і було мати великий запас душевних сил, ніж скоритися обставинам і переможцем ш протиборства із нею. лермонтов хоче розповісти людям свій біль, але не всі, що він знає, не задовольняє його. що старшим він працює, то складніше видається їй світ. майже в кожного поета є вірш, лист про його творче кредо. для сутності поетичного дару лермонтова важливого значення має знаменита "дума". ліричний герой "думи" самотній, та його хвилює і доля цього покоління. чим зорче він вдивляється у життя, то зрозумілішим стає, що особисто вони вона може бути байдужим до бі людським. з злом необхідно боротися, а чи не тікати від нього. бездіяльність примиряє з існуючої несправедливістю, воно обумовлює самотність й прагнення жити у замкнутому світі власного "я". і - породжує байдужість до світу і людей. тільки боротьбі особистість знаходить себе. у "думі" поет ясно свідчить, що став саме бездіяльність згубило його сучасників. відомо, що чимало вірші лермонтова мають чорнові "замальовки". поет кілька раз підступає до цієї теми, розглядає його в весь обсяг. у вірші "дивлюся на майбутність нерішучістю під " він ніби прозріває. тепер поет переглядає свої думки. спробуємо проаналізувати. перші рядки - це ще оповідання про особистому: дивлюся на майбутність нерішучістю під час, дивлюся на минуле з сумом і, як злочинець перед стратою, шукаю колом душі рі тепер дивіться, як розгортається рядок "дивлюся на майбутність нерішучістю під час" в трагічну думу всього покоління: сумно я дивлюся нашу поколенье його майбутнє - чи порожньо, чи читаємо далі: землі віддав данина земну. любові, надій, добра і і відразу творяться у пам'яті "алмазної фортеці" рядки: чи на добро і злу ганебно байдужі, на початку поприща ми в'янемо без який гіркотою наповнені ці рядки! не про фізичному малодушності каже лермонтов

б) постараємося порівняти образи двох літературних персонажів : онєгіна і печорина. набагато легше порівнювати героїв одного твору або, в крайньому випадку, письменника. але говорити про персонажів, створених пушкіним і лермонтовым, так само важко, як і цікаво.

ці геніальні художники створили образи героїв, характерних своєму часу. онєгін — молода людина першої чверті, а печорин — сорокових років xix століття. малий відрізок часу розділяє наших молодих людей, але якими різними вони являються на початку романів і як вражаюче однакові у кінці творів. онєгін — «молода гульвіса», що отримала традиційне виховання і поверхневу освіту

каждый из нас когда-нибудь совершал поступки, о которых впоследствии приходилось сожалеть. это могло быть действие или даже слово, сказанное сгоряча. а вот из-за слова, вовремя не произнесенного вслух, счастье проходит мимо. даже когда происходит самый счастливый момент, то он на пять секунт. например ты получил грамоту, при ыручении ты счастлив, а после

1)   после прочтения книги про робинзона крузо я тоже мечтаю попробовать свои силы в конкурсе “последний герой”, когда вырасту, конечно. я уже начал готовиться к этому конкурсу. занимаюсь спортом, на даче пытаюсь построить шалаш как у робинзона, вместе с папой хожу на охоту и . и рыбу мы ловим не на удочку, а палкой или руками. у меня уже получается.

2) не читала

3)лавная героиня книги – девочка поллианна, оказавшаяся после смерти родителей в доме своей богатой тети мисс полли, педантичной и властной женщины. с первых же минут пребывания в тетином доме девочка показывает сильную сторону своего характера, которую позже назовет «игрой в радость». не ощутив тепла при встрече с родной тетей, получив вместо уютной комнаты душную каморку, поллианна вначале горько плачет, но уже в следующее мгновение утирает слезы и пытается найти в этой ситуации положительные стороны: она оправдывает нежелание тети полли говорить об отце тем, что от этих разговоров может стать грустно ей, поллианне, а из окна каморки открывается такой великолепный