Цитати до образу ассоль та грея пурпурові вітрила

Здитинства артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. він відрізнявся живою і мрійливою ​​душею. коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. так, наприклад, побачивши картину розп’яття христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав у неправильно. ассоль рано втратила матір, і її виховав батько — суворий і замкнутий лонгрен. односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни лонгрен був жорстоким і безсердечним. він не врятував його, коли того відносило в море. а те, що  через нього  померла мері, мати ассоль, власник таверни промовчав. з тих пір ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. крім того, ассоль вважали несповна розуму  після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. за це її називали не інакше, як "корабельна ассоль"

и в ночи январской, беззвездной,сам дивясь небывалой судьбе,возвращенный из смертной бездны,ленинград салютует себе.

 

 

 

николай некрасов  калистрат  надо мной певала матушка,  колыбель мою качаючи:   "будешь счастлив, калистратушка,  будешь жить ты припеваючи! "  и сбылось, по воле божией,  предсказанье моей матушки:   нет богаче, нет пригожее,  нет нарядней калистратушки!   в ключевой воде купаюся,  пятерней чешу волосыньки,  урожаю   с непосеянной полосыньки!   а хозяйка занимается  на нагих детишек стиркою,  пуще мужа наряжается —  носит лапти с