Цитати до образу ассоль та грея пурпурові вітрила

Здитинства артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. він відрізнявся живою і мрійливою ​​душею. коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. так, наприклад, побачивши картину розп’яття христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав у неправильно. ассоль рано втратила матір, і її виховав батько — суворий і замкнутий лонгрен. односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни лонгрен був жорстоким і безсердечним. він не врятував його, коли того відносило в море. а те, що  через нього  померла мері, мати ассоль, власник таверни промовчав. з тих пір ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. крім того, ассоль вважали несповна розуму  після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. за це її називали не інакше, як "корабельна ассоль"

поэзия - эмоции, чувства, образ мышления.

поэзия выражает, закрепляет свои образы в слове и является словесным искусством. 

вместо скобочек подставь

у меня есть попугай. его зовут (имя). он красивый. он зелёного цвета, а крылья с жёлтыми перьями. он любит есть птичий корм и кусочки моркови. а ещё   он любит говорить. я научила его выговаривать несколько слов. он их произносит смешно, с акцентом. когда я его выпускаю из клетки он летает по всей квартире. полетав немного, он садиться мне на правое плечо. и я как морской пират с попугаем на плече хожу по квартире. попугай у меня весёлый и я его люблю!