Написать моё отношение к сказу "медной горы хозяйка"!

мне понравился сказ п. п. бажова "медной горы хозяйка". как и любое фольклористое произведение оно наполнено живой устной речью. всё происходящее - это реальные события, дополненные чудесами и фантазией рассказчика. 

я оценила для себя тот факт, что автор в   своём сказе поощряет такие качества человеческой души, как доброта, целеустремлённость, преданность, смелость и отсутствие жадности. степан отказался жениться на хозяйке медной   горы потому, что у него была невеста - сиротка настенька. он её любил и не хотел сделать девушке больно. ведь у неё никого не было. за это хозяйка медной горы степана. она оценила его высшие человеческие качества и в дала ему малахитовую шкатулку с различными богатыми украшениями. 

  и хоть конец этого замечательного, на мой взгляд, произведения печальный, оно всё равно навсегда запало   в мою душу. сказ бажова учит людей сохранять в себе высшие человеческие ценности, быть преданным и не идти на поводу у знати. 

війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.

на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям. 

у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!

повість миколи гоголя "тарас бульба" побачила світ у збірці "миргород" 1835 року. у цьому творі письменник звернувся до славетного минулого рідного краю--часів козачинни, оспівав героїку запорозької січі.

микола гоголь змалював запорозьку січ передусім з художньої точки зору. у повісті більше вмислу, ніж реальних історичних осіб і подій.

найяскравіший серед образів повісті--запорозький козак тарас бульба. автор поступово, усього твору розкриває перед нами нові грані характеру героя. спочатку ознайомлюється із приватним життям бульби: суворий батько і чоловік, гостиний господар, має гострий розум, любить

доля посилає тарасові неймовірні випробування: його син андрій--зрадник. і бульба вбиває сина.