Твір п’єса «наталка полтавка» і. котляревського — один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села xix століття. в основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого, нелюба і розлучення з коханим парубком, бідняком. в народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. тому головна героїня п’єси «наталка полтавка» — цілком типовий образ української дівчини, представниці народних мас, який завдяки вдалому перу письменника об’єднав у собі найкращі риси дівчини-українки: розум, любов, добре серце. її духовна сила і чарівна краса дивують нас і зараз. з теплотою й щирістю змальовує письменник образ наталки. це — образ чесно роботящої, здібної селянської дівчини, багатою душевною красою. досить правдиву її характеристику подає виборний: «золото — не дівка! … окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке в неї добре це, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка удяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». але не тільки цими рисами приваблює образ наталки. вона мужня, рішуча, з тверезим поглядом на життя. наталка добре усвідомлює нерівність між бідною селянкою і багатим возним. «ви пан, — говорить наталка возному, — а я сирота; ви багатий, п я бідна; ви возний, а я простого роду». ця розмова показує, що солянська дівчина розумніша за хитрого «юристу». наталка не лише кохає й страждає; вона здатна захистити свою гідність, нона бореться за здійснення своїх мрій, за своє щастя. ось чому розмова її з матір’ю про женихів показує її здатність до глибокої критичної оцінки людей. в поведінці наталки яскраво виявляється усвідомлення своєї людської гідності. ось чому є характерними слова її пісні: небагата я і проста, но чесного роду, не стижуся прясти, шити і носити воду. вона весь час турбується про свою матір, дуже лагідна і ніжна у розмові з нею, що свідчить про велику повагу і любов до рідної неньки. та й взагалі з усіма людьми наталка поводиться доброзичливо, з відкритою душею. «добра дитина», — каже про неї терпилиха. про її добре серце говорить і виборний. материні сльози й докори примушують її погодитись вийти заміж за возного. вона готова на самопожертву, щоб заспокоїти в старості матір. така ситуація була дуже типовою для українського села xviii-xix століття, коли бідну дівчину примушували батьки або вона сама жертвувала своїм коханням, щоб якось забезпечити, покращити долю, злиденне життя родини. але наталка здатна і до сміливих, рішучих дій. коли повернувся петро, вона рішуче виступає проти звичаїв, не відступає перед погрозами возного і заявляє: «і коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од петра і за возним ніколи не буду». так в образі наталки котляревський змалював типові риси простого українського народу: енергійність, здатність до боротьби, усвідомлення своєї гідності, волелюбність. наталка, протестуючи проти одруження з возним, оцінює це одруження для себе, бідної дівчини, як кріпацтво. «у пана така жінка буде гірше наймички… буде кріпачкою», — говорить вона виборному. в цих словах чути негативне ставлення до кріпосницьких відносин. в образі наталки котляревський живо й реалістично підносить високі розумові і моральні якості низів тогочасного суспільства. якщо образи возного й виборного показані в сатиричному плані, то наталка — образ цілком позитивний. це відчувається не тільки в її поведінці, але й у мові.
Спасибо
Популярные вопросы