Взаємодія крохмалю з йодом. Налийте у пробірку 4-5мл води додайте трохи крохмалю та збовтайте суміш . Утворену суспензію потроху вливайте в пробірку із киплячою водою , весь час збовтуючи розчин. Добутий клейстер розведіть хлоридною кислотою (1:20) та розлийте його по 3-5мл у дві пробірки. В одну пробірку додайте трохи розчину йодину в спирті , а в другу розчин йодиду калію . Зробіть висновок .

ВИСНОВКИ: Крохмаль містить два поліцукриди - амілозу й амілопектин, молекули яких побудовані із залишків дицукриду мальтози. В амілозі залишки мальтози сполучені у вигляді ланцюжка, а в амілопектині вони розташовані більш складно. У холодній воді крохмаль не розчиняється, у гарячій воді утворює колоїдний розчин - клейстер. При дії йоду амілоза забарвлюється у синій колір, а амілопектин - у синьо-фіолетовий. Причиною появи забарвлення вважають утворення молекулярних сполук йоду з амілозою й амілопектином. В амілозі ланцюг циклічних залишків глюкози розташований у просторі спіральне і молекули йоду розміщуються у порожнині циліндру у співвідношенні: одна молекула йоду на один залишок глюкози. Сполука має вигляд С6H10О5I2. У довгих молекулах амілози і амілопектину вільні глюкозидні гідроксильні групи розташовані лише на кінцях ланцюга, тобто їх число у молекулі мале. Тому крохмаль не дає чітких реакцій ні з лугом, ні з солями міді. '

hcl + agno3 = agcl + hno3

n(hcl) = m(hcl)/m(hcl) = 50/36,5 = 1,4 моль

n(agno3) = m(agno3)/m(agno3) = 17/170 = 0,1 моль

agno3 в недостатке, он прореагирует полностью, по нему и считаем.

n(agcl) = n(agno3) = 0,1 моль

m(agcl) = n(agcl)*m(agcl) = 0,1*143,5 = 14,4 г.

аллотропия- явление, когда из одного элемента обрауется несколько простых веществ.

как например озон и кислород