Cogita! (Поміркуй!) Як ти гадаєш, що спонукає людину діяти? Чи всі дії стають подіями? Чи справді майбутнє залежить від щоденних дій кожного з нас?​

Що таке мотивація, яку роль вона відіграє під час пошуку роботи? Це питання зовсім не випадкове, адже мотивація спонукає нас до дії. Якщо ти добре знаєш, для чого тобі потрібна робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно впоратись з пошуком. Якщо ти не хочеш помилитися у виборі своєї мети, намагайся спершу визначити мотивацію, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що є мотивуючим чинником не так просто, як може здаватися. Людина не завжди щиро зізнається собі в дійсних мотивах тих або інших дій, які приховані в глибоких шарах. Йдеться про реально діючі особисті мотиви, а не звичні "маски", які людина надягає на роботу, на зразок: "хочу стати кращим".

Зрозуміло, дійсними мотиваційними чинниками є скоріше глибинні особисті переживання, ніж безглузді гасла, нав'язані ззовні. Тому спробуй докопатися до дійсних причин своїх дій. Зізнайся собі чесно, що змушує тебе шукати роботу і одразу стануть абсолютно очевидні критерії, які потрібно застосовувати до пошуку роботи.

Визначення мотивації - один з найбільш важливих етапів пошуку роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям пошуку і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі.

Для визначення своїх мотивуючих чинників розташуй найбільш важливі особисто для тебе переваги роботи в порядку зменшення їх значущості, наприклад:

Висока зарплата;

Можливість завоювати авторитет;

Потенціал кар'єрного зростання;

Цікава робота;

Робота підвищує рівень самоповаги;

Можливість професійного зростання.

пользовались большой поддержкой

причинами такого положения,как я считаю явились просчеты и неповоротливость(не принятие быстрых своевременных решений) самого правительства,неумение сделать долговременный прогноз-как долго продлится финансовый кризис,в некоторых случаях паника и самоустранение от решения проблем(пустили на самотек).действенные меры(финансовые вливания денег в банковскую систему) начали приниматься тогда,когда кризис набрал полную мощность,а не в начале когда можно было обойтись "малой кровью" поддержку производителей тоже начали производить не в начале,а когда те уже были почти на гране банкротства.а некоторые, поддержки так и не получили и заморзили или полностью прекратили свою деятельность.