У чому полягала суть конфлікту між папами римськими й імператорами?
​

ответ:християнізація, церковне право, Римський папа, цезаропапізм, Середньовіччя.

Середньовіччя успадкувало від Римської імперії і християнську Церкву. В IV ст., коли християнство стало офіційною релігією в державі, воно розповсюдилося на всю територію імперії і охопило більшість населення. Визнання державою Церкви за імператора Костантина (272–337рр.) стало поворотним пунктом для формування державно-церковних відносин країн християнської цивілізації. Суперництво Риму і Константинополя у церковних справах після фактичного розпаду Римської імперії наприкінці IV ст. на Західну і Східну (після VІ ст. – Візантії), розвиток державно- церковних відносин в обох частинах імперії набув особливих рис.

На Сході, державна влада формувалася під впливом і набрала рис т. зв. “східних деспотій”, основними з яких була централізація, прагнення до тотального контролю над суспільством і використання релігії для освячення влади світських правителів (імператорів, царів). Тому союз держави і Церкви тут зміцнювався досить органічно. Продовжувався фактично розпочатий у попередній період процес одержавлення Церкви, який набрав форми цезар опапізму, тобто верховенства світської влади над духовною, церковною владою.

На Заході формувалася така форма господарювання.

Впродовж IV-VI ст. на фоні бурхливих і кривих виступів різних соціальних верств і релігійних течій на Сході Церква і держава постали перед вибором: чи вступати у тісну співпрацю, чи іти різними шляхами. Значним у формуванні державно-церковних відносин у Східній частині Римській імперії, яка розпочалася після 476 р. – Візантії стало правління одного з наймогутніших правителів того часу імператора Юстиніана (527–565 рр.).

В умовах, коли Церква була визнана державою, сама держава стала вважати себе частиною Церкви. Юстиніан при до правників кодифікував римсько- імператорське законодавств, яке отримало назву “Кодекси Юстиніана”. Важливим компонентом візантійського права була сфера державно – церковних відносин. У VI-й новелі Кодексу містилося юридичне визначення й філософсько-теологічне

3

Объяснение:

шта́ден (staden) генрих фон (около 1542  — военный деятель. из семьи вестфальского бюргера. в  1564—76 на службе, опричник. обогатился грабежами; имел земельные . вернувшись в западную европу, в конце 70-х  — начале 80-х  гг. разрабатывал планы и шведской интервенции в россию. автор сочинения «страна и правление московитов» (1577—78; перевод 1925)

1) 1223г

2) 1177-1212 

3)по облику успенскому собору древнего города

4)атегория сельского населения россии в 14—17 вв., зависимого непосредственно от феодального государства, а не от частных владельцев

5)4 апреля 1147 года

6)сословие в древней руси.

7)   8 век вроде

10)вятка

11)устоявшееся в языке название судового колокола.

  12) 18 марта 1584

13) эпоху xii-xvi веков принято называть удельным периодом или феодальной раздробленностью. рубежом распада считается 1132 — год смерти последнего могущественного киевского князя мстислава великого. итогом распада стало возникновение на месте государства новых политических образований, отдалённым следствием — формирование современных народов: , украинцев и белорусов.

14) вервь (от "вервь" - верёвка) - название соседской общины в древней руси, совокупности участков земли, размеченных по верёвке. переход от родовой общины и патриархального рода к соседской общине и малой семье произошёл у славян в процессе их расселения в vi-vii вв. в отличие от кровнородственной общины её единство поддерживалось не кровными, а хозяйственными связями. 

15) в 1367 году при дмитрии донском были возведены белокаменные стены