Головні події Хрестових походів

1096-1099 рр.-Першими в похід вирушили численні бідні городяни й селяни з Франції і Західної Німеччини. Вони об'єдналися у 5 - 6 загонів, що налічували 60 - 70 тис. осіб. Погано озброєні і без запасів їжі, вони займалися дорогою жебрацтвом і грабежем.Бідняки дісталися Константинополя і візантійський імператор поспішив перепра­вити пі загони до Малої Азії, які в основному там загинули від турків-сельджуків.Хрестоносці завоювали все східне узбережжя Середземномор'я, забудували ці території феодальними замками, заснували свої держави

1147-1149 рр.-Другий хрестовий похід-У похід вирушили французький король Людовік VII і німецький імператор Конрад НІ. Німців розгромили сельджуки в Малій Азії, а французький король зазнав невдачі під Дамаском, який спробував взяти в облогу, і з рештками своїх військ повернувся додому.

1189-1192 рр.-3-й хрестовий похід-У  1147 р. талановитий воєначальник Салах-ад-Дін (Саладін) об'єднав під своєю владою Єгипет

У 1187 р. єгипетські війська взяли в облогу Єрусалим, розгромили війська хрестоносців, що стало приводом для закликів до третього хрестового походу

1202-1204 рр.-4-Й-Був організований римським папою Інокентієм Ш. Він мав на мсті підпорядкування православної церкви і ліквідацію патріаршества у Константинополі.

1216-1217 рр.-5-й-Хрестоносці дійшли лише до дельти Нілу й одержали поразку у Дам'єті.

1228-1229 рр.-6-й-Німецький імператор Фридріх II разом з єгипетським султаном знову оволодів Єрусали­мом і домовився з ним про вільне відвідання християнами святих місць протягом 10 років.

1248-1254 рр.-7-й-Хрестоносці висадилися в Північній Африці і король потрапив у полон до султана Тунісу, який згодом відпустив його під чесне слово, що той сплатить викуп. Викуп було сплачено вчасно, але після повернення з походу король помер від чуми.

1270 р.-8-й-Похід хрестоносців до Північної Африки, який закінчився невдачею. Після восьмого хрестового походу хрестоносці втратили всі свої володіння на Сході.

1291 р.-Єгипетське військо взяло Акру останню фортецю хрестоносців на Близькому Сході.

Объяснение:

наверное, основные причины в том, что в отличие от народов и государей европейских столиц, воинство, народ и сам император совсем по-другому воспринимали и саму войну с наполеоном и взятие им москвы. если кто-то из королей, позорно сбежав на окраину империи, посылал бонапарту письма, в которых интересовался, всё ли устраивает того в занятом им императорском дворце, то александ i даже запретил пропускать к себе наполеоновских послов с письмами о предложении мира. если столицы европы оставались в тылу новой империи, то москва стала той границей, с которой начался конец этой самой империи. ещё такой момент. - многое из москвы было вывезено самими москвичами - ценная церковная утвать, роскошные предметы интерьера дворян, провиант элементарный, наконец и т.д. наполеоновским войскам оставалось только "дограбить", плюс им дейсвительно ещё и на обратную дорогу (заметтье, в лютую зиму) надо было затариться, чтобы хоть как-то выжить. ну а поводу москвы - версий много. не исключён и легендарный поджёг, и то, что при том бардаке, который творился в столице, в основном деревянной, могли возникнуть из-за "несоблюдения техники безопасности" а вобщем, москва хоть и была сдана, но не покорилась, как и весь народ, и поэтому насилие и грабежи были неизбежны.

везли: оливковое масло, вино, керамику. вывозили: рабов, золото и металлы, зерно.