обгрунтовано доведіть або спростуйте твердження братчики намагалися об'еднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов'янської єдності

это письмо называлось клинопись

основная функция курса  — формирование мышления, под  которым подразумевается определенный набор мыслительных стратегий, позволяющий учащимся самостоятельно истолковывать факты и события, выстраивать свою версию событий, отвечающую данным науки, умение анализировать и описывать события с  разных, часто противоположных точек зрения.

солнечный (древнеегипетский) календарь европейского календаря начинается в древнем египте около 4000 лет до н. э египтянам первыми в создали солнечный календарь. началом года считался день первого появления звезды сотис, или сириус (первый день месяца тота), которое, как верили египтяне, являлось причиной разлива нила. египтяне исчисляли год в триста шестьдесят пять дней, и членили его на три сезона (разлив, посев, жатва) по четыре месяца в каждом (тот, фаофи, атир, хойяк — тиби, мехир, фаменот, фармути — пахон, пайни, эпифи, месори); месяц состоял из трех декад по десять дней. к последнему месяцу добавляли "малый год" из пяти добавочных дней. а вот сутки делились на двадцать четыре часа, длительность которых не была постоянной — она зависела от времени года: короткие дневные и длинные ночные часы зимой и длинные дневные и короткие ночные часы летом. летосчисление велось по царствования каждого фараона. египетские жрецы заметили, что ежегодный разлив великой реки начинался сразу после летнего солнцестояния (ныне - 21-22 июня). и в это же время в предутреннем небе появлялась звезда сириус после 70-дневного периода ее невидимости. установив связь между этими явлениями, древние звездочеты на основании вычислений восходов сириуса научились предсказывать начало нильских разливов, с которых начинался хозяйственный год. египтяне определили год как период между двумя солнцестояниями и посчитали его равным 365 дням. он состоял из 12 месяцев по 30 дней (без связи с фазами луны). последние 5 дней года не входили ни в один месяц, добавлялись в конце последнего месяца. новый год должен был начинаться 19 июля - в день, когда на небе "восходил" (т.е. становился видимым) сириус. однако, поскольку високосных дней не прибавлялось, то каждые 4 года новый год отставал на 1 день и только через 1460 лет опять приходился на день "восхода" звезды сириус. названия египетских месяцев в греческих и арамейских документах: 1.тот 2.паофи 3.хатир 4.хойак 5.тиби 6мехир 7.фаменот 8.фармути 9.пахон 10.паини 11.эпифи 12.месоре знать точное летоисчисление древнеегипетской также невозможно за недостаточностью данных. поэтому время зачастую обозначается не столько столетиями, сколько - условно - династиями. летосчисление в древнем египте

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.