Яка битва другої пунічної війни увійшла у всі підручники з воєнної стратегії і чому

Дру́га Пуні́чна війна́ (звана також римлянами «війно́ю про́ти Ганніба́ла» і ганніба́ловою війно́ю[3]) — війна, що тривала з 218 по 201 до н. е., театрами військових дій якої було Західне Середземномор'я. Це була друга з трьох воєн між колишньою фінікійською колонією Карфагеном і залежними від нього державами проти Римської республіки. Їх називають «Пунічними війнами», від римської назви карфагенян — punici (більш стародавнє — poenici, через фінікійське походження карфагенян). У сучасній історіографії слово «пунічний» (punic) використовується стосовно Карфагена, на відміну від «фінікійський» (phoenician).

Объяснение:

.

гуситы .  внутри гуситского движения сложилось два течения:   1. чашники - умеренное течение, выражавшее интересы средних слоёв чешских горожан и части мелких и средних феодалов. они стремились к ликвидации в чехии засилья феодалов, духовенства и городского патрициата, а также к созданию "дешёвой церкви" с богослужением на чешском языке. программа этого крыла ограничивалась требованием причастия "под обоими ", т.е. не только хлебом, но и вином (из чаши) - последнее являлось привилегией духовенства; отсюда название " чашники".  2. табориты - радикальное течение, представлявшее интересы крестьян и гор. бедноты.  они шли дальше в своих требованиях и стремились к уничтожению феодального строя, а левое их крыло добивалось установления таких общественных порядков, при которых исчезнут все исполнительные власти, прекратятся подати, окончится всякое господство князей и не будет частной собственности.

выгодное положение,умелая политика(дружба и содействие с золотой ордой,скупание князьями земель),приток населения из более разорённых княжеств,устранение твери как главного соперника,рост торговли-рост богатства москвы