Чому зазнали поразки уряди, блоки Народного фронту в Чилі та Бразилії?

1)я думаю что не понравилось бы,потому что там главное было-сражения и войны,это было похоже больше на армию,чем на город.2)в воспитание мальчиков было много минусов: как только рождался мальчик его относили к жрецам, и если те находили его слабым,щедушным то его выкидывали с обрыва в пропость,как только мальчики достигали 6 лет их отпровляли в отряды.там главным был один из мальчишек который отличался умом,зрабростью в драках и особой сообразительностью.остальные выполняли его приказы и молча терпели наказания.плохо и то что в этих "отрядах" их заставляли добывать себе еду самим.им приходилось воровать еду отовсюду! спали они на кроватях которые сами себе смастерили.хорошо было то что их обучали дракам,учили уметь защищаться от врагов и их учили говорить лаконично (кратко и чотко=-)  3)спартанка имела ввиду что либо ты будешь биться с врагами вместе с этим щитом.защищать им свой город.либо ты умрёшь.будешь лежать на земле,на этом щите.вроде всё =-) извиняюсь если есть ошибки)надеюсь я тебе )потом напиши какую отценку получил)окай?  

первый судебник появился в 1497 году при правлении ивана 3. основное содержание судебника при иване 3: 1-в нем были 68статей; 2-большая часть их посвящена крестьянам ст.58, ограничивала: один раз в году, переход крестьян к другому помещику. в юрьев день – уходя от помещика – только вводилась реформа, чтобы крестьяне платили пожилое. вывод: в период правления ивана 3, с 1480 года после так называемого «стояния на реке угре» идет активный процесс «собирания земли в единое государство. всё что касается появления централизованного государства – создание судебника (выгода крестьянам) и создание общегосударственных ведомств.

судебник 1550 года при правлении ивана 4(грозного) можно только сказать, что усилилось централизованное государство.

а вот уже соборное уложение 1649 года носит уже   значимый характер для государства в целом. михаил романов в эти годы был первым царем при династии романовых, это поворот новых событий в отечественной . реформы, связанные с соборным уложением 1649 по сравнению с 1497 и 1550г: 1)- изменилась форма при молодом царе, а соборы собирают по мере необходимости. причина собирания соборов - размеры пожилого, т.е. сколько платят крестьяне помещику за право жить на земле его. в состав земских соборов входили все, кроме крестьян.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.