Що ви дізналися з джерел про долю авторів "русалки дністрової"?

Зі спогадів «пережите і вистраждане» я. головацького: « 1835 і 1836 рр. я листувався з моїм другом з пешта георгієм петровичем, сербським патріотом і літератором. він обіцяв мені зайнятися друком і коректурою збірника творів в будимській друкарні за дозволом будимської цензури. в угорщині цензура більш вільна, ніж у львові, і ми думали, оминувши останню, пустити готову книжку нашу між люди. я переписав майже всі статті із рукописної “зорі” (стаття про хмельницького десь загубилась у шашкевича), ми додали деякі нові статті і назвали наш збірник “русалка дністрова”, - і я відіслав його петровичу. незабаром прийшов дозвіл цензури і чемний петрович прислав мені рахунок за друк книжки на суму 400 гульденів. на радощах я написав письмо до директора верещинського в коломию, і він погодився »

з протоколу допиту м. шашкевича, складеного керівництвом львівської духовної семінари (1837): «спочатку викликали і допитали шашкевича маркіяна:

1-ая позиция. я не оправдываю столь жестокие расправы. люди есть люди. нельзя убивать человека лишь за неординарное мнение.

2-ая позиция. эти люди мешали политике государтсва. все, что мешает нам должно   быть наказано.

имхо: придерживаюсь скорее 1-ой позиции.  

1. ответ а) по договору 4 февраля 1610 года, который был заключен под смоленском между королем сигизмундом и московским посольством, королевич владислав должен был занять после принятия православия московский престол. 

2. ответ б) во главе национально-религиозной оппозиции в это время становится патриарх гермоген. он твердо заявляет, что если королевич не примет православия, а "литовские люди" не уйдут из земли, то владислав нам не государь. когда его словесные доводы иувещания не оказали действия на поведение противной стороны, гермоген стал обращаться к людям с прямыми призывами к восстанию на защиту церкви и отечества.