Що ви дізналися з джерел про долю авторів "русалки дністрової"?

Зі спогадів «пережите і вистраждане» я. головацького: « 1835 і 1836 рр. я листувався з моїм другом з пешта георгієм петровичем, сербським патріотом і літератором. він обіцяв мені зайнятися друком і коректурою збірника творів в будимській друкарні за дозволом будимської цензури. в угорщині цензура більш вільна, ніж у львові, і ми думали, оминувши останню, пустити готову книжку нашу між люди. я переписав майже всі статті із рукописної “зорі” (стаття про хмельницького десь загубилась у шашкевича), ми додали деякі нові статті і назвали наш збірник “русалка дністрова”, - і я відіслав його петровичу. незабаром прийшов дозвіл цензури і чемний петрович прислав мені рахунок за друк книжки на суму 400 гульденів. на радощах я написав письмо до директора верещинського в коломию, і він погодився »

з протоколу допиту м. шашкевича, складеного керівництвом львівської духовної семінари (1837): «спочатку викликали і допитали шашкевича маркіяна:

царевна с царевичем поехали в египет к его отцу-фараону. девушка впервые была в египте, и ее удивили пирамиды, статуи, которые она увидела по дороге во дворец. отец-фараон обрадовался возвращению сына. он устроил пир, которого еще никто не видывал. и стали царица с царевичем жить в египте. и с ними продолжала жить его собака, которая оберегала царевича от других собак. и сама она его не кусала, так как царевич был её другом.

дочка уже сдавала этот рассказ и получила пять. того же желаю и вам!