українська революція (також перші визвольні змагання[2]) — низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках.
поштовхом до початку української революції стала лютнева революція в російській імперії. в україні утворився альтернативний центр влади — українська центральна рада (уцр), яка стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в україні. керівником уцр став михайло грушевський.
у період 1917—1921 років україна пережила різні форми національної державності (унр, українська держава, зунр, кубанська нр, а також кримська нр. українські етнічні території були розділені між українською срр, польською республікою, королівством румунія та чехо-словацькою республікою. таким чином, українська національно-демократична революція зазнала поразки. ця поразка стала наслідком незгуртованості політичної еліти, незавершеності процесу формування нації, відмінностей між національними та соціальними завданнями визвольного руху, його обумовленості зовнішніми політичними й насамперед військовими факторами[3]. однак, не досягши своєї мети, українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності[4].
пояснення:
Спасибо
Ответ дал: Гость
железо и бронза наступательное оружие ассирийской армии было железным, оборонительное - бронзовым. в ассирийском войске было введено однообразное вооружение. солдаты применяли луки с металлическими наконечниками на стрелах, пращи, короткое копье с бронзовым наконечником, меч, кинжал, железная палица. усовершенствовано было и защитное вооружение: шлем имел подвеску, прикрывавшую затылок и боковые части головы; воины, ведущие осадные работы, были одеты в сплошные длинные панцири, сделанные из волокна, обшитого продолговатыми бронзовыми пластинками; щиты ассирийских воинов были разнообразны как по форме и материалу, так и по назначению - от легких круглых и четырехугольных до высоких прямоугольных с навесом, защищавшим воина сверху. воин имел при себе бронзовую кирку на длинной деревянной рукоятке, которая применялась при прокладке дорог, устройстве оборонительных сооружений, разрушении завоеванных крепостей, обычно уничтожавшихся до основания, а также железный топор. запасы оружия и снаряжения хранились в царских арсеналах.
Популярные вопросы