ответ:
людське стадо – перші колективи давніх людей.
це були невеликі за чисельністю колективи людей, як і стада тварин, вони були непостійними за своїм складом. ці колективи не мали постійного місця поселення, вони пересувались у пошуках їжи.
з появою людини сучасного типу відбулося становлення людського суспільства. полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. тому, припускають учені, жили перші люди з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно. дослідники називають такі колективи родовими общинами.

родова община – це колектив кровних родичів, які жили та працювали разом, мали спільне майно, були рівні між собою.
якими були правила, що регулювали життя общини, вчені можуть лише припускати. чоловікам належало полювати та , жінкам - підтримувати є господарство, наглядати за дітьми, вогнищем, житлом, збирати їстівні рослини.
керували общинами досвідчені члени роду - старійшини. вони вирішували, як провести полювання та поділити здобич, пильнували, щоб ніхто не порушував усталених правил.

старійшини – досвічені члену роду, які керували общинами.
вчені виділяють 2 форми устрію родової общини :
-- матріархат
-- патріархат

матріархат – це форма устрію родової общини, коли головну роль відігравали жінки.
причини панування жінок у первісному суспільстві:
-- неможливо було визначити спорідненість за чоловічою лінією
-- жінки зберігали вогонь, від якого залежало життя общини
-- жінки розпоряджалися продуктовими запасами общини
-- збиральництво тривалий час давало більше їжи та було постійнишим,
ніж полювання
з появою землеробства зростає роль чоловіків, які готували ділянки землі під посіви, розводили іх тварин.

патріархат – це форма устрію родової общини, за якою головна роль в житті і господарстві общини належить чоловікам.
патріархат – останній період первісного ладу, який передував виникненню держави.
нові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, вирощування худоби - поступово змінювали спосіб життя людей. згодом обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. їй належав і зібраний врожай. так, у межах общини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить сусідська община.
сусідська община – колектив, який складався з окремих сімей, не пов’язаних родинними зв'язками, та проживав на одній території.
в умовах відтворюючого господарства, винайдення способу оброблення металів, удосконалення знарядь праці з’явилися можливості не тільки для врізноманітнення харчів, а й для отримання їхнього надлишку - додаткового продукту. унаслідок цього відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени общини, тобто виникає майнова нерівність. поступово слабшими ставали родинні зв’язки. натомість общини охоче приймали до свого складу чужинців - умілих ремісників або вправних воїнів.

додатковий продукт – це надлишок, який людина отримує в процесі праці, завдяки удосконаленню знарядь праці.
розвиток землеробства, скотарства та ремесла зумовив обмін продуктами й виробами між общинами. громади почали боротися за землі, пасовиська, поклади корисних копалин. це призводило до збройних сутичок: перемагали ті, хто мав кращих воїнів. під час конфлікту загони озброєних членів общини очолював військовий вождь - людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм.
військовий вождь - людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм.
у мирний час життям спільноти керували збори членів общини (народні збори) та рада старійшин.
Популярные вопросы