Ответьте на 1)почему в средние  века верили, что римская империя продолжает существовать и переходит от одного правителя к другому? 2)как римские папы обосновывали свое утверждение, что их власть следует ставить выше императорской? 3)почему у папы григория  vii cлучился конфликт с королем германии? 4)почему генрих позволил папе унизить его? было ли это оправдано?

это трибунал священной канцелярии инквизиции (исп. tribunal del santo oficio de la inquisición, широко известный как испанская инквизиция, исп. inquisición española)  — суд, созданный в  1478 году католическим монархом фердинанда ii арагонским и изабеллой i кастильской. возглавлял инквизицию  - великий ген. инквизитор кастилии и арагона торквемаду, который и завершил дело преобразования испанской инквизиции.в 1484 году торквемада назначил в севилье общий съезд всех членов испанских инквизиционных трибуналов, и здесь был выработан кодекс, регулировавший инквизиционный процесс.

  результаты истребительной деятельности испанской инквизиции при торквемаде, в период от 1481 до 1498 года : около 8  800 человек было сожжено на костре; 90  000 человек подверглось конфискации имущества и церковным наказаниям; кроме того были сожжены изображения, в виде чучел или портретов; 6  500 человек, спасшихся от казни посредством бегства или смерти.

римляне заставили делать рабов в имениях

политическое отношение: во время нашествия монголов,русь была раздробленной,то есть не была единой,поэтому завоевать её было легче.также не было единства среди князей-каждый из них выступал не за всю русь,а за соё княжество.

: во время раздробленности хозяйство страны замедлило своё развитие: слабые торговые связи,набеги кочевников,следовательно,нехватка денег

военное: монголо-татарское войско имело количественный перевес,также у них была деморализующая тактика ведения боя,поэтому войскам,которые к тому же разрознены,было сложно противостоять монголо-татарам

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.