Елементи побутової культури запозичені українцями в давніх греків і римлян?

Культу́ра старода́внього ри́му — другий етап античної культури. вплив культури стародавньої греції на суку не підлягає сумніву. давньогрецький історик, автор ї 40-томної «загальної історії» полібій, який прожив у римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «і» звичаї. динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. взаємодія цих двох начал обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії європи, особливо західної. це про римлян а про греків не

При переходе от традиционного общества к обществу индустриальному жизнь начала кардинально меняться по всем направлениям: а). люди становились все менее и менее зависимы от феодалов и стремились к личной независимости, на фоне становления мелких производителей а также купечества появился первичный класс буржуазии, с формировавшийся в основном в крупных европейских городах. стали появляться мануфактуры, крупные купеческие об'единения, которые требовали все новых и новых рабочих рук. по этой причине стала меняться и б) демография села и города, т.к. из сел крестьяне, уставшие от безвыходности своего положения и работы на феодалов, потянулись в города, на работу на фабриках. естественно изменилась и политическая ситуация, поскольку все вышеописанные события к образованию класса буржуазии (промышленников, торговцев и банкиров) и формированию рабочего классов. это способствовало усилению в обществе капиталистических отношений а также к постепенному переходу от абсолютной монархии к монархии конституционной. духовная жизнь общества также претерпела сильные изменения - все меньше и меньше могло влиять на людей государство посредством религии, все большую силу обретала наука и образование, к которому стремилось все большее число людей. все вышеперечисленные факторы постепенно к росту самосознательности и независимости горожан, что верно вело людей к созданию капиталистического общества с конституционной монархией, а то и вообще к парламентской республике.