Культурне життя поляків на територіях україни 19 ст.

Поляки в україні. поляки – народ, що належить до західнослов'ян. підгрупи слов'ян. мовної групи. у давньорус. і староукр. писемних пам'ятках відомі як "ляхи", мешканці "лядської (ляської) землі". в 10–11 ст., коли сформувалися польс. і давньорус. д-ви, навряд чи існувала чітка територіальна межа між поляками і русинами. не існувало і мовного бар'єру між носіями давньопольс. і давньорус. діалектів. перший відомий випадок поселення "ляхів" на теренах сучасної україни стався 1031, коли київ. кн. ярослав мудрий "посадив" захоплених у поході на польщу бранців у пороссі. представники рюриковичів і пястів укладали численні міждинастичні шлюби, завдяки чому у столицях рус. князівств з'являлися поляки у складі почтів польс. князівень. рус. міста відвідували поляки-купці і катол. місіонери (найвідоміший з них – гіацинт (яцек) одровонж, який наприкінці 1220-х – на поч. 1230-х рр. заснував у києві і галичі (давньому) домініканські монастирі). внаслідок династичної кризи у галицько-волинському князівстві та смерті його останнього володаря юрія ii болеслава тройденовича, частина території князівства з центром у львові (галицька русь) протягом 1340-х рр. перейшла під владу польс. короля казимира iii. із утвердженням його як верховного володаря у галицькій русі починається поставлення на уряди старост (королів. намісників) переважно вихідців з польс. етнічних територій. запровадження 1434 польс. права і утворення руського воєводства і подільського воєводства підтвердили практику, коли воє, каштелянами і старостами ставали етнічні поляки або вихідці з неукр. етнічних територій. серед привілейованої верстви кількість поляків поступово збільшувалася за рахунок як прибульців, так і місцевих зем'ян-шляхтичів, які змінювали політичну орієнтацію. загалом у цей час поляками у політично-правному значенні називали усіх представників шляхетської верстви. у містах кількість поляків збільшувалася завдяки прибуттю нових членів міських спільнот з інших польс. міст, а також поступовій полонізації нім. міщан, що виразно видно у львові 16 ст. катол. церк. структури на укр. землях у 14–16 ст. формувалися за рахунок переважно вихідців з польс. етнічних земель, що у свою чергу призвело до формування стійкого стереотипу католик - поляк.

речь идёт о самсоне, ветхозаветном судье, который вёл борьбу с фелистимлянами.

 

дальше было:

и сказал самсон: умри, душа моя, с филистимлянами! и уперся силою, и обрушился дом на владельцев и на весь народ, бывший в нём. и было умерших, которых умертвил при смерти своей, более, нежели сколько умертвил он в жизни своей.

" я назорей от чрева матери моей, если же остричь меня то отступит от меня сила моя и сделаюсь я "

в итоге она предала его, он стал пленником и посмешищем для филистимлян.

но в один из дней, на их праздник, сила вернулась и он, сдвинув столб, поддерживающий крышу, погиб сам и врагов своих погубил.

 

это о самсоне. и было умервщлено при его смерти больше, чем при жизни