Поляки в україні. поляки – народ, що належить до західнослов'ян. підгрупи слов'ян. мовної групи. у давньорус. і староукр. писемних пам'ятках відомі як "ляхи", мешканці "лядської (ляської) землі". в 10–11 ст., коли сформувалися польс. і давньорус. д-ви, навряд чи існувала чітка територіальна межа між поляками і русинами. не існувало і мовного бар'єру між носіями давньопольс. і давньорус. діалектів. перший відомий випадок поселення "ляхів" на теренах сучасної україни стався 1031, коли київ. кн. ярослав мудрий "посадив" захоплених у поході на польщу бранців у пороссі. представники рюриковичів і пястів укладали численні міждинастичні шлюби, завдяки чому у столицях рус. князівств з'являлися поляки у складі почтів польс. князівень. рус. міста відвідували поляки-купці і катол. місіонери (найвідоміший з них – гіацинт (яцек) одровонж, який наприкінці 1220-х – на поч. 1230-х рр. заснував у києві і галичі (давньому) домініканські монастирі). внаслідок династичної кризи у галицько-волинському князівстві та смерті його останнього володаря юрія ii болеслава тройденовича, частина території князівства з центром у львові (галицька русь) протягом 1340-х рр. перейшла під владу польс. короля казимира iii. із утвердженням його як верховного володаря у галицькій русі починається поставлення на уряди старост (королів. намісників) переважно вихідців з польс. етнічних територій. запровадження 1434 польс. права і утворення руського воєводства і подільського воєводства підтвердили практику, коли воє, каштелянами і старостами ставали етнічні поляки або вихідці з неукр. етнічних територій. серед привілейованої верстви кількість поляків поступово збільшувалася за рахунок як прибульців, так і місцевих зем'ян-шляхтичів, які змінювали політичну орієнтацію. загалом у цей час поляками у політично-правному значенні називали усіх представників шляхетської верстви. у містах кількість поляків збільшувалася завдяки прибуттю нових членів міських спільнот з інших польс. міст, а також поступовій полонізації нім. міщан, що виразно видно у львові 16 ст. катол. церк. структури на укр. землях у 14–16 ст. формувалися за рахунок переважно вихідців з польс. етнічних земель, що у свою чергу призвело до формування стійкого стереотипу католик - поляк.
Спасибо
Ответ дал: Гость
это царь ашурбанипал
Ответ дал: Гость
получил неограниченную власть и богатство. в 1603 году властью императора иэясу был провозглашён сёгуном и основал своё правительство в эдо (ныне - токио). сёгунат токугава правил японией на протяжении 250 лет. иэясу строго контролировал всю страну. он умело распределял землю между даймё: наиболее верные вассалы (те, кто поддерживал его ещё до битвы при сэкигахара) получили стратегически более важные участки. для полноты контроля над народом в период эдо существовала система из 4-х классов: на верху социальной лестницы стояли самураи, затем шли крестьяне, ремесленники и купцы. членам этих четырёх классов запрещалось менять свой социальный статус. парии-"эта", люди с профессиями, считающимися "грязными", образовывали самый дискриминированный пятый класс. иэясу продолжал развивать международные торговые отношения. он установил торговые связи с и германией. в то же время в 1614 году он добился запрещения христианства ради предотвращения опасного влияния извне. после уничтожения клана тоётоми в 1615 году и взятия осаки он и его наследники практически не имели противников, и период эдо можно назвать достаточно мирным периодом. воины (самураи) обучались не только боевым искусствам, но и , философии, искусству
Популярные вопросы