Про які суспільно-політичні процеси свідчило самогубство м. хвильового?

Микола хвильовий чи не перший усвідомив, що в літературу і мистецтво починає по­ступово проникати казенно-бюрократичний підхід до творчості, де­кретування, грубий окрик, свавільне жонглювання політичними фразами, підпирання аргументів ідеологічними тезами. «…його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на на звичайного собі «собирателя землі руської» і «опускається, так би мовити, на тормозах до інтересів міщанина – середнячка». автор доводить нам, що ідеї соціалізму деформуються. починається роздвоєння душі чесного комуніста миколи хвильового. він помітив, що диктатура пролетаріату перетворюється на диктатуру партії. ось тут і поглиблюється трагізм душі хвильового, тут і криються причини його самогубства.    соціалістичні засади, омріяні ідеалами світлого майбутнього, деформуються. становище безвихідне. арешти… розстріли… ув’язнення… в україні поширюється голод. саме тоді він остаточно вирішує покінчити життя самогубством і цим застерегти, приголомшити своїх друзів і недругів, згуртувати сили, протистояти небезпеці, 

это миф о похищении персефоны, дочери деметры(богини плодородия) и зевса, повелителем подземного царства аидом.

окнчание мифа

аид согласился с требованием зевса и персефона 2/3 года живет с матерью, и тогда на земле тепло и все цветет и плодоносит, а 1/3 года она проводит с мужем, и тогда наступает зима и земля погружается в сон.