Крилаті вислови про давньо грецьку міфологію

авгієві стайні  у грецькій міфології авгієві стайні — обширні стайні авгія, царя еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. очищені від смороду були в один день гераклом. він направив через стайні річку алфей, води якої і забрали усі нечистоти. міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком діодором сіцілійським. виниклий звідси вираз «авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі.

аврора  у римській міфології аврора — богиня ранішньої зорі. у образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі. вираз «рожевоперста аврора» увійшло до літературної мови із творів гомера. у грецькій міфології їй відповідає еос.

антей  за грецькою міфологією антей — велетень, володар лівії, син бога моря посейдона і богині землі геї. викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. задушив його геракл відірвавши від землі. міф цей наданий грецьким письменником аполлодором в «бібліотеці». образ антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом.

аргус, аргос  за грецькою міфологією аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син геї. богиня гера змусила його стерегти іо, кохану свого чоловіка зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. гера випрохала у зевса корову і приставила до неї аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за іо. лише гермесу вдалося його вбити. гера перенесла очі аргоса на пір’я павича. ім’я аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. за іншою легендою, стоокий аргус втілює зоряне піднебіння.

аріаднина нитка, нитка аріадни  за грецькою міфологією аріадна — донька царя криту міноса і пасіфаї. колі на острів крит з афін разом із хлопцями, приреченими на поживу мінотаврові, прибув царевич тесей, аріадна закохалася у нього. мінотавр знаходився у лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. аріадна дала тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до лабіринту. вбивши мінотавра, тесей вибрався з лабіринту за розмотаної нитки (овідій, метаморфози). у переносному розумінні нитка аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що є вийти із скрутного положення.

аркадія  аркадія — область в центральній частині пелопоннесу. у античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16—18 ст.) аркадія зображувалася райською країною з патріархальною простотою устрою. у переносному розумінні — щаслива країна.

п’ята ахіллеса  у грецькій міфології ахіллес (ахілл) — один із найсильніших і хоробріших героїв; він оспіваний в «іліаді» гомера. післягомерівський міф, переданий римським письменником гігіном, повідомляє, що матір ахілла — богиня фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки стікс. лише п’ята, за яку фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. у цю п’яту ахілл і був смертельно поранений стрілою паріса. звідси виник вираз «п’ята ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.

бідний, як ір  у грецькій міфології ір — один із персонажів «одіссеї», жебрак, що вступив у бійку з одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся в рідний будинок. у переносному розумінні — бідняк.

бочка данаїд, бездонна бочка  данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя лівії даная, які по велінню батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. тільки одна з них наважилася не послухатися батька. у покарання данаїди повинні були в аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. у переносному розумінні — «бочка данаїд», «робота данаїд» — даремна і нескінченна праця. міф про данаїд вперше викладений римським письменником гігіном (байки), проте образ бездонної посудини зустрічається у древніх греків раніше. лукіан перший використав вираз «бочка данаїд».  століття астреї  у грецькій міфології діку астрея — одна із ор, богиня справедливості, донька зевса і феміди. діку повідомляла зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям діви сяє в сузір’ї зодіаку. прізвисько астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. вираження «століття астреї» вживається в значенні щаслива пора.

        я сижу в кухне и разговариваю с главным поваром. люблю это теплое место. тут готовится мясо и 3 разных сорта хлеба к сегодняшнему обеду. да-да, не удивляйтесь 3 сорта: ситный, который едим мы в большом зале, грубый – его едят слуги, и мякинный – для собак и лошадей. да, забыл сказать, сегодня на обед приедет мой друг. мне не дадут с ним поговорить, я буду учиться с нашим замковым капелланом. эти нудные уроки я должен учить каждый день, иногда капеллан уезжает к епископу, и тогда я сижу в сторожевой башне, впускаю гостей и трублю в рог. наша башня высокая, поэтому мы всегда издалека видим приближающихся гостей. с врагами может справиться мой папа. он рыцарь.         у моего папы есть свой герб. он изображается на щите, чтобы на турнире все сразу видели: вот он, рыцарь ланселот. я мало знаю про моего папу, только все слуги рассказывают, что он хорошо сражается. я знаю маму. мне 6 лет, а папу я могу узнать, только когда мне будет восемь. снаружи крики эсгильды. да, знаю, они сейчас позовут меня к матушке и будут спрашивать, хороша ли она. у взрослых праздник с охотой и последующим турниром, так что у меня будет 3 дня на то, чтобы научиться расчесывать гриву лошадей и натренировать собак. на охоту меня возьмут гораздо позже, а на турнир тем более. но я все равно хочу научиться скакать на лошади и обращаться с собаками, так как мой папа говорит, что честь превыше всего, а вкусу моего папы я доверяю.         только одного я не понимаю: почему мне нельзя общаться с кузнецом, гончаром и поваром. они такие милые и добрые люди. он разрешают мне учиться ремеслу, а мамочка говорит, что это грубое дело. наверное, это ей папочка сказал, она тоже ему доверяет. "до свидания, милый главный повар! я в конюшню! "         в конюшне тепло и пахнет лошадьми. я когда нибудь возьму себе зорьку. он послушная и добрая лошадь. я буду гонять зайцев под веселый заливистый лай моих гончих. я не буду их убивать: поймаю и выпущу. а еще после обеда, когда гости и взрослые уедут, я пойду на стрельбище(все равно там никого нет) и научусь стрелять из взрослого лука. я уже умею стрелять из детского: иногда убиваю птичек, но если стреляю в цель, то только половина стрел попадает в нее. а меткость мне нужна для турнира. я стану рыцарем, как папа и буду сражаться с врагами и побеждать, а также участвовать в турнирах. турнир проходит в день святого георгия. и вот в один из таких дней я выеду на ристалище в новом облачении, с гербом, на зорьке. меня объявят победителем турнира, я уверен.         извините, меня зовут в замок, примерять костюм для пира.