Нужен ребус к словам : пурпурный и финикия

царя звали минос. остров крит. отца звали дедал, а сына икар. дедал пытался сбежать с крита. но не по воде, не по земле у него не получалось этого сделать и он решил по воздуху. и он решил сделать себе крылья и улететь. вскоре он сделал крылья себе и сыну. сделаны они были из перьев больших птиц и скреплены воском. дедал попробовал лететь и у него получилось. он научил летать и икара. "не поднимайся высоко, чтобы лучи солнца не опалили тебя"-говорил он икару. и вот настал тот день. светило яркое солнце. икару понравилось летать. ему захотелось посмотреть на ласточек и он подлетел поближе к солнцу. воск скреплявший его крылья растаял и икар упал в море. дедал когда понял, что потерял сына остановился на ближайшем острове и сломал свои крылья.

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.