У деяких храмах Стародавньої Греції була розташована так звана «невичерпна чаша» (рис. 2). Поясніть за рисунком, як працювало це «диво».

Чаша та бак непомітно з'єднані знизу трубкою, а тому є сполученими посудинами. У бак вода поступає з великої посудини через кран. На поверхні води в баку плаває корок. Коли у баку (і в чаші) вода набирається до певного рівня, корок закриває кран. Якщо з чаші набирати воду, то її рівень буде знижуватися не тільки в чаші, але й у баку. Корок одразу опуститься, кран відкриється й вода знову набиратиметься в бак доти, доки на сягне того рівня, коли корок закриє кран. Звісно відвідувачі храму бачили лише те, що скільки не набирай воду з чаші, її рівень там не змінюється.