Значення адаптації на молекулярному рівні для існування живого

У підтриманні гомеостазу біологічних систем вищого рівня беруть участь механізми гомеостазу біосистем нижчого рівня. Тому для розуміння функціонування біологічних систем різних рівнів необхідно спочатку ознайомитися із механізмами адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації живого.

Механізми адаптацій на молекулярному рівні організації живого. Насамперед збереження ефективності функціонування біологічних систем за зміни умов існування забезпечується підтримкою гомеостазу на молекулярному рівні. Можна виокремити три головні напрями розвитку таких процесів.

Одним з напрямів є збереження структурної цілісності і функціональної активності макромолекул (нуклеїнових кислот, ферментів, структурних і скорочувальних білків) і надмолекулярних комплексів (хроматину, рибосом, мембран).

Наведемо декілька прикладів. Репарація ДНК зумовлює відновлення структури цієї молекули в разі ушкоджень, спричинених дією негативних чинників (іонізувальне випромінювання, отрути тощо) або ж спонтанних помилок (наприклад, під час реплікації).

к якісним змінам в організмі тварини відносяться:

а) ріст

б) розвиток

4)свойственные ртути высокий коэффициент линейного расширения и большой интервал жидкого состояния позволяют измерять ртутными термометрами температуры от -38 до +357°с.

вольфрам тугоплавкий метал и имеет большое сопротивление и когда по нему проходит эл.ток она накаливается и светится.

3)характерен не только для металлов: его имеют и неметаллы иод и углерод в виде графита.

2)