З яким екологічним правилом пов’язано те, що вухатий їжак мешкає у південних районах?

покраснение, затем посинение т.к.затрудняется отток крови по венам лимфы по лимфатическим , потом белеет возрастает давление крови ,накапливается тканевая жидкость сдавливая клетки,орган становится плотным на ощупь,покалывание,снижается чувствительность.

желаю удачи!

с возрастом частота сердечных сокращений уменьшается,т.к. человек растёт,масса сердца увеличивается,стенки сосудов становятся менее элостичными.при болезни активность иммунитета увеличивается вследствии 

частоты сердечных сокращений.число сердечных сокращений у детей одного и того же возраста подвержено индивидуальным колебаниям и зависит от температуры, приема пищи, времени суток, эмоционального состояния и др.чем больше крови притекает к сердцу во время диастолы ,тем больше растянуты мышечные волокна и тем сильнее они сокрощаются.

откуда ты взял такое название прилюсовые .я знаю рыб прилипаловые,но не как прилюсовые.

прямо в море мальки ведут самостоятельный образ жизни и начинают прикрепляться к рыбам, когда подрастает до 5-8 см. в этот период мальки присасываются к мелким рыб - иглобрюхам, спинорогам, кузовкам, а по мере роста выбирают более крупных "хозяев".с этой присоски они прикрепляются к различным «хозяевам» - акулам, марлинам, скатам, черепахам, дельфинам, и даже к морским . присоска у рыбы прилипалы возникает уже после того, рыба покинет икринку, из первого спинного плавника (его лучи, расцепляясь, превращаются в поперечные пластины, о которых только что говорилось). когда длина малька превысит сантиметр, позади головы у него уже заметна узкая бороздка. под микроскопом видны в ней поперечные полосы – зачатки пластин. растет малек рыбы прилипалы, постепенно перемещается вперед и его преобразованный спинной плавник. у двухсантиметровой рыбы прилипалы он над глазами, а у четырехсантиметровой присоска уже неплохо функционирует. нередко присоска простирается и на спину, располагаясь на первой трети тела ею прилипалы.

екосистеми в цілому,так як це сукупність організмів різних видів,які взаємодіють між собою і середовищем,завдяки чому виникає потік енергії,який створює певну трофічну(живильну)структуру,що і забеспечує цілісність цієї системи.тому при будь-якій зміні будь-якого компонента екосистеми руйнується трофічний зв'язок,чим самим порушується потік речовин та енергії.тобто,якщо випадає(гине,наприклад) будь-яка ланка із ланцюга живлення системи,то це призводить до загибелі наступної ланки(яка нею харчується),а та до іншої і т.д.в результаті не відбувається потоку речовин,а відповідно і енергії(що є необхідною умовою існування екосистеми).але в природі (як і за законами збереження маси та енергії) нічого не зникає нікуди,і нічого не звідки не береться,а просто призводить до зміни структури цієї системи.наприклад,в результаті епідемії(або надмірного полювання людини)зменшилась кількість зайців,слідовно зменшиться чисельність і вовків(наприклад,вони не загинуть,але підуть у інші регіони).але збільшиться кількість  видів рослинності,якими живиться заєць.ця рослинність в результаті панування витіснить інші види рослинності,якою живляться інші(копитні,наприклад),які з часом можуть забрести у пошуках іжі з інших регіонів(місць і т.д.)