Написати твір (10речень) на тему «Лісова галявина восени»

Объяснение:

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.

Як хороше, як гарно навкруги і тобі, осінь, за цю красу!

чи замислювалися ви над тим, що наші найменші друзі-собаки, коти, хом'яки-можуть теж хворіти і потребувати ?

  справді, маленьке кошенятко, яке вміє тільки нявчати, не може сказати і показати, де саме в нього болить. хто ж прийде їм на , хто дасть необхідні ліки чи зробить укол? ця справа ветеринара.

  я люблю тваринок. саме тому я вирішила присвятити своє життя ветеринарії і стати дуже гарним лікарем!

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь. це така красива пора року. клени одягнулися в рум'янець. вони коштують, замислившись, на лужку, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько знімають своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів. як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. спустіли гілки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши гілки, коштують жовто-зелені дуби. високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються в зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навкруги і дзвінко цвірінькають, оскільки ним нікуди поспішати. а я гуляю і думаю - яка гармонія фарб і звуків!