Казка про країну в якій весь час іде дощ . 15б . Швидко Будласка​

без сімї-нема щастя на землі-твердить українське прислівя.ми не уявляємо свогожиття без рідних людей,які завжди  готові нас зігріти соїм теплом і ласкою,любовю ,бажанням і розрадити.материна ніжна турбота ,батькова вимогливість,бабусина іба може бути щасливою людина без усього цого? яких би життевих перипетіи не зазнавала людина,якіб перешкоди не долала,як би не страждала-завжди вона находить прихисток і розраду в сімї,де її підтримують,жаліють і розуміють.

природа-це наше багатство.вона радує око та прикрашає наше життя.це наше повітря та наш настрій.як не радіти квітам на галявині,деревам які розпускаються після зимової сплячки.тому її потрібно берегти,не забруднювати,щоб вона й надалі вражала нас своєю красою.

                                          фіалка

  день за днем гроза, дощ, жара, розростаються трави, з'являються квіти, і вже конвалія в лісі і бузок в саду. у бору, серед вічної зелені низеньких кущиків чорниці знайшла собі місце блідо блакитна фіалка.вона така гарна. стебельце у фі а хто його знає.