дієслово у формі другої особи вжито в реченні
а: хлопець схопив списа і кинув у вовка
б: лиш в труді натхнення ти знайдеш в: мости з сучасного в майбутнє будуємо
г: кущі жасмину у бузкц вкрилися росою​

проспект києва,розташований у житловому масиві лісовий.простягається від вулиці космонавта волкова до вулиці братиславської.виник проспект наприкінці шестидесятих років.основна забудова здійснювалася за проектом архітектора петра петрушенка.до лісового проспекту прилучаються багато вулиць, по ньому прокладено тролейбусну лінію.бульвари проспекту засаджені деревами та декоративними кущами.ввечері освітлюється тисячами кольрових ліхтарів.

ільки в ній таємничого? у кожної людини- свій внутрішній неповторний світ, у який вона вміщує думки й переконання, надії і секрети."ти знаєш, що ти людина? "- запитує василь симоненко у кожного із нас.що ми вміщуємо у значенно цього слова? з одного боку це- біологічна істота, здатна мислити, і водночас-комплекс усіх якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота, одним словом- душа.

у кожного з нас є своє бачення того. якою має бути справжня людина.для одних вона- взірець порядності і доброти,ідеал других-та. що маєкупу грошей,треті скажуть, що особа, що вміє говорити і думати, пересуватися на двох-це вже людина.а я вважаю, що від тварини нас відрізняє людяність.і в нашому суспільстві існують певні закони моралі й честі.і щоб називатися людиною, мати душу, як криницю чистої води, треба бути добрим, чесним ,справедливим. милосердним, любити ближнього, приходити в потрібну хвилину на .

укрвїнська поетеса ліна костенко назвала душу" єдиною на землі державою".я впевнена, що лише з чистими. як джерельна водя, сумлінням, добротою, щирістю ми зможемо збудувати найміцнішу у світі державу- людську душу!

я не прихильник дивитися телевізор але фільми люблю . мене вабять інформаційні фільми на соціальну тему . це можуть бути також різні программи. тож якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) фільм про якусь соціальну проблемму або питання . наприклад це  тема чорнобиля . той подвиг ліквідаторів який простий народ вважає справжнім спасінням і то справді є так. якщо б  не хоробрість тих людей то мирний атом перебив увесь світ, і кожний  хоч і потрохи та дозу опромінюання отримав. тому я б зняла фільм саме на цю тему. хоча декотрі вважають що нічого цікавого в цьому не має. я маю протилежну думку у всілякій ситуації є якась цікава "золота " середина. саме вона змушує задуматися над змістом фільмів людей які просто дивляться телевізор або запис. на мою думку фільм повинен бути простим до сприйняття, саме для того щоб він залишився у пам'яті і душі кожного глядача. якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) саме такий фільм.

ався навчальний рік. разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. багато людей уже вправилися біля городу. дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на .але одного разу ми поверталися з , йшли дорогою повз городи. анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі олексія не викопана картопля. олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. ми не придавали цьому ніякого значення. а від мами анатолій та данило чули, що олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. у олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. а осінь наступає з вранішніми , а незабаром почнуться дощі та заморозки.ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город олексія, щоб зібрати урожай, однокласнику. так ми і зробили. до нас ще приєдналася мама петрика, яка давала вказівки, радила.працювали ми до темряви. зате вже пізно вечором у двір олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. допоміг нам це на машині батько сергія, бо він шофер.олексій не зрозумів одразу, що діється. але потім йому стало все ясно. на очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.розчулений, він щиро подякував усім нам за та увагу до його сім'ї.