Сделать переказ к тексту "чому нам потрібна поезія". часто доводится чути: "навіщо ті вірші? кому здалася ваша поезія?
будь-яку думку чудово можна висловити прозою. і простіше, і зрозуміліше.
ніж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти!
і швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш! "
та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потрясіння? невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою?
поезія- звучання душі, адже душа не буває німою! поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає або викликає біль. вплив поезії на людину неможливо передати словами. вона -- віддзеркалення розмаїтого духовного світу.
знаєте давньогрецьку легенду про гору парнас? на ній щовесни водили танки сестри аполона. це -- музи, прекрасні юні богині. кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. музи співали, аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари.
звичайно, кожен чув вислів "зійти на парнас". це означає --дорівнятися талантом до муз та аполлона.
якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора гелікон почала швидко рости й доросла до неба. тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі пегасу повернути гору на місце. кінь ударивкопитом й утоптав гору в землю. на місці удари забило джерело. його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги.
може, комусь із вас відомий смак води цього джерела. може , хтось пробує віршувати? це чудово. проте не забувайте, що навчатися римувати -- що не значить стати поетом. тому не поспішайте кожен свтворений вами рядок читати товарищами або надсилати до редакції. поети пишут не заради слави, а для душі!

як у нашій родині святкують різдво (українознавча змістова лінія)  україна здавна вирізнялася силою віри у бога і масштабністю релігійних святкувань.  ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух різдвяних свят. якось старий сусід розповів, що час народження спасителя приблизно п'ять тисяч років від створення світу. тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження христа.  різдво христове православною церквою святкується сьомого січня. в україні це свято набуло суто родинного характеру. у такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.  у святвечір до святкового столу дванадцять обов'язкових пісних страв, які мають і певну символіку. наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. але найбільше різдво мені подобається тим, що зранку після святкування я отримую багато подарунків, особливо від бабусі.

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.

як позбавитись від гіпсу?

у мене сьогодні небуло олівця.

від малюнка уже нічого не залишилося.

у мене немає пензля. 

моя бабуся не зовсім старенька, та іноді їй важко що-небудь робити. наприклад, їй далеченько ходити до магазину, тому я постійно купую їй хліб та молоко. а ще я (прибрати в кімнаті, полоти город, ремонтувати меблі - на вибір). довгими осінніми та зимовими суботами ми з бабусею (вяжемо, шиємо, готуємо, розмовляємо), адже їй сумно одній. бабуся часто показує мені свої фото, де вона була молодою, і ніби молодшає на очах. я люблю свою бабусю!