Поставити, де треба, розділові знаки, підкреслити дієприкметниковий зворот. сонце натомлене за день лягло спочити. зображення викарбуване не монеті має свою історію. він дістав якийсь довгий пакунок загорнутий у брезент. діти прочитайте речення і порівняйте їх.

я мрію побувати у цирку. мені дуже подобаються циркові номери.звірі там дуже розумні і вправні.гімнасти взагалі зачаровують своєю пластикою і хоробрістю, адже вони не бояться такої висоти.а найбільш чудовим у цирку є клоуни це радість не тільки для дітей,а навіть для дорослих.

у неи тоненьке стебельце,охайне листячко та нiжно-фiолетова квiточка.фiалка мякенька на дотик ,мае тонкий запах.ii можна порiвняти з маленькою дитиною, а листя з нiжним доторком люблячоi мами.

людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»

бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.