Шторм на морі переказ з елементами опису природи

мій тато працює на великій шхуні. його головна роль-це керувати штурвалом. коли він повертається додому, завжди розказує мені цікаві історі, розповідає про дельфінів, китів яких він бачить в морі.одного разу коли він повернувся додому, я попросила його щоб наступного разу взяв мене з собою на шхуну. він сказав що я дівчинка, а це тільки для хлопців. я на нього образилась. він подивився на мене, усміхнувся і сказав такі слова: " наступного разу на нас чекають великі пригоди! "  ось настав цей день. ми бистро зібрались і направились в сторону моря де стоять всі кораблі. мені було дуже весело і водночас цікаво керувати штурвалом. та коли наступив вечір, з*явився сильний туман..і почало блискати та гриміти. тато сказав, що приближається шторм! коли почався дуже сильний дощ. я сиділа в каюті. там було дуже добре, але трохи страшно, тому що хвилі колисали шхуну і здавалося що ми зараз перевернемось. та на щастя все минулось.  коли ми повернулись додому я розказала мамі про нашу пригоду, і про великий шторм. після того мені було страшно подорожувати з татом в морі, але було і дуже цікаво. тому що я мала ще багато чого побачити та узнати!

дуже правдиве висловлювання, але менталітет наших длюдей(ті, що живуть в нашій країні) можна описати іншою фразою: "після нас, хоч потоп" і це жахливо. люди не цінують праці тих же прибиральників, не цінують ті, хоч і маленькі, але покращення, що робить влада. а тільки кажуть про те, як все погано. а потрібно почати змінювати щось хоча б в собі. можна ж викидувати сміття в спеціально відведенних місцях, приклад іншим. і нехай, інші не будуть вас підтримувати, але ваша совість буде чиста. вам, буде приємно жити в чистій оселі, бути охайною і культурною людиною. такі якості будуть цінувати завжди 

я вважаю людська  душа -  криниця чистої води, тому що з самого народження наша душа як чистий листок бумаги і тільки життя напише на цьому листку погані чи добрі строфи.звичайно, навпаки, говорять "людська душа - сутінки". люди з чистою душею, на жаль трапляються все рідше і людського тепла деколи не вистачає нам усім. коли я міркую над цією темою, мені, насамперед, хочеться думати, що люди, незважаючи на ті важкі ситуації, які їх оточують, не зачерствіли, залишилися доброзичливими і гостинними.