У наведених рядках "Плачу я, щоб не сміятись"
Леся Українка використала такий художнії засіб
А) порівняння
Б) пестливі слова
В) епітети
Г) простиставлення

​

тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко. 

природу, потому что её надо понимать и читать дольше как книгу, в которой много загадок.

казка - це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. сюжет казкового твору завжди утверджує перемогу добра над злом. нерідко казка завершується традиційною формулою: «ось вам казка, а мені бубликів в’язка», «і стали вони жить-поживать, добра наживать» та ін. казкових персонажів прийнято поділяти на злотворців, добротворців та знедолених.

вважається, що казка генетично пов’язана з давньою міфологією. її становлення відбувалося шляхом перетворення міфологічних структур, що поступово втрачали зв’язок з ритуальним дійством, у них послаблювалася віра в істинність міфічних подій, розвивалася вигадка, втрачалася етнографічна конкретність, відбувалася заміна міфічних героїв звичайними людьми, причому увага переносилася з колективної долі на, життя окремої людини.

за змістом і художніми особливостями казки поділяються на кілька різновидів. це казки про тварин, чарівні та побутові казки.

звичайно, казка, як ми звикли, це щось фантастичне, але якщо розмірковувати, то можна віднести казку до реальності. адже ми живемо у казковій країні, де відбувається іноді дещо незвичне, фантастичне. якщо кожна людина згадає свої моменти у житті, які їх здивували, то люди замисляться: а чи правда казка-реальність? тобто все що відбувається з нами - це вже казка, у яку ми потрапили!

доброго дня, шановний всеволоде зіновійовичу!

ваш твір «тореадори з васюківки» зацікавив мене, викликав

щирий сміх з першої прочитаної мною сторінки!

дана повість – це колоритне відображення безтурботного

життя дітей, захоплююче та цікаве. виникало враження, що ви вкладаєте в образи

яви та павлуші свої дитячі переживання та емоції – настільки вони яркі й

колоритні!

я пережив масу емоцій разом з героями твору, відчував

радість й сум, стурбованість та впевненість у собі. повість змінила мій світогляд,

погляди на життя, розкрила нові цінності у людських стосунках. а саме – щирість

у почуттях, відданість у дружбі.

червоною лінією вашої повісті, на мій погляд, є

твердження, що будь-які проблеми можна розрішити, не втрачаючи почуття гумору!

вважаю, що даний твір слід прочитати й дорослим людям.

із щирою повагою,  (ваше ім'я)