Чим цап Жора розгнівав друзів(Всеволод Нестайко "тереадори з васюківки")​

літературні герої вони стають для когось ідеалами в житті, для інших — негативними персонажами, для когось зразком тієї чи іншої епохи чи часу. але всі створені письменниками образи несуть ту чи іншу виховну місію.і. с. нечуй-левицький у своїй соціально-побутовій повісті «кайдашева сім'я» створив образи селян пореформеної доби xix століття. це яскраві і колоритні образи, бо кожний із них неповторний і індивідуальний: тихий, богобоязливий омелько, добра господиня і гарна куховарка маруся, бриклива мотря і насуплений карпо, ніжний лаврін і лагідна мелашка, а ще два незабутніх образи, які є, мабуть, чи не в кожному селі, — це баба палажка і баба параска. особисто мені саме ці гумористичні образи. чому вони? по-перше, я люблю, коли літературний образ має якісь негативні вади, теплим жартом можна побавитись, а ще мені дуже жаль цих бабусь, які з одного боку хочуть зробити людям добро, а з другого — не можуть не змагатися, хто з них краща, що викликає сміх.образи двох сільських старих жінок, створених письменником, серед негативної атмосфери сварок викликають не негативне ставлення, а, навпаки, співчуття читачів. хочеться не глузувати, а помирити цих двох бабусь, щоб вони не витрачали своєї енергії на сварки, а жили і творили добро. бо свій життєвий досвід, вміння вони могли б передати іншим. адже вони віруючі люди, ходять до церкви, хочуть служити богові і людям, жити праведно на цій землі. але, на мою думку, затурканість і безкультурність, неосвіченість і темнота кріпосницького ладу породили ці гумористичні образи.сам письменник дуже любив своїх персонажів. про це свідчить і їх довге літературне життя: у і. с. нечуя-левицького є ще й оповідання, яке так і називається — «баба параска і баба палажка», яке автор написав 1874 року, за чотири роки до створення повісті «кайдашева сім'я».подобаються мені ці образи і своєю мовою: вона пересипана приказками, прислів'ями, несподіваними порівняннями.незважаючи на обмеженість світогляду, забобонність і примітивізм, ці образи викликають у нас повагу до старості та жаль, що в цих жінок було таке життя. сміх із сумом, із теплим співчуттям викликають у мене ці образи.

1. страшне весілля

2.ой битим шляхом килиїмським, ой диким плем ординським..

3.служниця в султанській палаті

4.і зачалася боротьба невольниці з паном трьох частин світу

5.в парку ільдіз-кіоску

6.перша подорож на прощу роксоляни

7.гаддж роксоляни

леся українка біографія стисло народилася 25 лютого 1871 в місті новограді-волинському. (мати – олена пчілка, батько — високоосвічений поміщик, дядько – михайло драгоманов). у будинку косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і і концерти вчилася у
приватних учителів. у 6 років почала вчитися вишивати. 1881 рік став початком захворювання на туберкульоз. тяжко хвора леся вивчає класичні мови (грецьку і латинську). восени 1883 року лесі зроблено операцію на лівій руці, видалили кістки, уражені туберкульозом. у грудні леся повертається з києва до
колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з матері леся вивчає французьку і німецьку мови. починаючи з 1884 року леся активно пише вірші («конвалія», «сафо», «літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «зоря» . саме цього року з’явився псевдонім «леся українка». 1885 року у львові вийшла
збірка її перекладів творів миколи гоголя (виготовлена нею спільно з братом михайлом). українка багато перекладала (м. гоголя, а. міцкевича, г. гейне, в. гюґо, гомера й і про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «стародавня історія східних
народів». побувавши 1891 в галичині, а пізніше й на буковині, українка познайомилася з багатьма визначними діячами західної україни ( і. франком, м. павликом, о. кобилянською, в. стефаником, о. маковеєм, н. кобринською. ). 1894 рік — навчання в художній школі м. і. мурашка в києві. у травні поетеса
вирушає за кордон до дядька м. драгоманова. вимушені потребою лікування подорожі до німеччини, австро-угорщини, італії, єгипту, кількаразові перебування на кавказі, в криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. 1902 рік поетеса провела на лікуванні в сан-ремо (італія),
живе в одесі, києві. у чернівцях вийшла її збірка поезій «відгуки». 1903 драматична поема «вавілонський полон», вірш «дим». 1904-1905 рр. — поезії «дочка ієфая», «напис в руїні» та ін. друге видання збірки «на крилах пісень». «осіння казка», «пісні з кладовища», «пісні про волю», вірші «мріє, не
зрадь! », «упоєні на бенкетах кривавих…», діалог «три хвилини». на початку березня 1907 року леся українка переїжджає з колодяжного до києва. 7 серпня 1907 р. леся українка та климент квітка офіційно оформили шлюб у церкві, живуть в криму. поетеса завершує драматичну поему «кассандра». жандармами
вчинено обшук на квартирі косачів, конфісковано 121 книжку. л. українку разом із сестрою ольгою заарештовано. у 1908 році леся українка перебувала в ялті, києві, одесі, євпаторії, батумі, тбілісі. їздила до берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках. останні роки життя л.
косач-квітки пройшли в подорожах на лікування до єгипту й на кавказ. померла 1 серпня 1913 року в сурамі у віці 42 років.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

чем быстрее ты что то делаешь,тем не качественней это получается.

так и в пословице,поспешишь-сделаешь неаккуратно