Поясніть , чому єгорій став злим і відлюдькуватим ( з твору в. короленка "сліпий музикант"

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

мне кажется потому что "тихий", "смиренный" это слова синонимы,а словосочетание "спокойный вид" тоже самое что и те самые слова,но собирает их вместе. и наверное это и звучит как-то красивее.(если не нравится извиняюсь)

в раннем стихотворении содат рассказывающий о бородинской битве это романтический персонаж, вполне соотносимый с романтическим лирическим героем ранней лирики лермонтова. достаточно в качестве примера характерной для него приподнято-возвышенной, эмоциональной речи следующие строки:

«брат, слушай песню непогоды:

она дика, как песнь свободы».

вместо подобных патетически-возвышенных выражений в стихотворении «бородино» звучит простая народно-разговорная речь, присущая обычному солдату, который и становится главным героем и рассказчиком, с точки зрения которого описывается великое сражение армии, которой россия победила в борьбе с французами. именно с ним связана в стихотворении патриотическая тема и проблема национального характера.

кажеться ещё что солдат, ведущий повествование, не один, он только выступает от имени всех. при этом постоянно подчеркивает общность патриотических целей: и умереть мы обещали, и клятву верности сдержали мы в бородинский

остап всегда считался одним из лучших товарищей.никогда,ни в коем случае не выдавал своего друга.никакие плети и розги не могли заставить его это сделать.он был суров к другим побуждениям,кроме войны и разгульной пирушки.остап был прямодушен с равными и имел доброту в таком виде,в каком она могла только существовать при таком характере и в тогдашнее время.учился остап не охотно,четыре раза закапывая свой букварь в землю и один раз пытавшийся бежать.он, конечно же,повторил бы свой побег,если бы отец не дал ему торжественное обещание продержать его в монастырских служках целых двадцать лет. с этого времени остап начал с необыкновенным старанием сидеть за книгами и скоро стал на ряду с лучшими учениками. в бою он проявлял отвагу и смелость.