Выявите общее и различное в том как проходили реформы в швеции, странах пиренейского полуострова, итальянских государствах​

звали его григорий отрепьев

синтоизм-япония

кофуциаство-китай

индуизм-индия

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.

после смерти александра i, междуцарствия и жестокой расправы с декабристами на российский престол вступил брат александра николай. годы царствования николая i расцениваются как "апогей самодержавия". правительство активно боролось с революционным движением в россии и западной европе, массовыми народными волнениями, расправлялось с передовыми и прогрессивными идеями и людьми. главной целью внутренней политики императора стало укрепление и охранение существующего строя. программа его деятельности определялась фразой, произнесенной им при вступлении на престол: "революция на пороге россии, но, клянусь, она не проникнет в неё, пока во мне сохраниться дыхание жизни". понимая, необходимость широких преобразований и опасаясь нового революционного всплеска, император провел ряд реформ, которые не затронули основ государственного устройства. отсюда противоречивость и двойственность политики николая i: с одной стороны, широкая политическая реакция, с другой - осознание необходимости уступок "духу времени". в целом же, политика николая i носила консервативный характер на протяжении всего царствования. главными направлениями деятельности стали: укрепление самодержавной власти; дальнейшая бюрократизация и централизация страны; работа, направленная на создание полицейского государства. ключевой проблемой оставался крестьянский вопрос. понимая необходимость отмены крепостного права, николай не ставил перед собой его ликвидации.